Духовний сайт!

                     Священний шатер

Переносний намет, який ізраїльтяни використовували у поклонінні Єгові; іноді також називається «наметом зборів» ( Вих 39:32, 40 ; див. Шатер зборів ). У єврейській мові для його позначення використовуються слова мішка́н (озн. «місце проживання, проживання; священний намет»), охел (озн. «намет») і мікда́ш (озн. «святилище»), а в грецькій — слово скене (відн. «шатер;» шалаш; "скинія".

Священний намет відігравав ключову роль у передбаченому Єговому порядку того, як народ Ізраїль мав наближатися до нього. У наметі було два відділення (ІЛЮСТРАЦІЯ. Т. 1. С. 538). У першому відділенні, яке називалося Святе, стояли золотий світильник, золотий жертовник для спалювання фіміаму т ... Читати далі »

                              ВИДКУПЛЕННЯ

Цей біблійний термін означає покриття гріхів. У Єврейських Писаннях часто використовуються слова, пов'язані зі спокутуванням, особливо в книгах Левіт та Числа. Коли йдеться про здійснення спокути, вживається єврейське слово кафа́р , і спочатку воно, ймовірно, означало «покривати» або, на думку деяких, «прати».

Люди потребують відкуплення. Люди потребують покриття, або відкуплення, гріхів через успадкований гріх ( 1Цр 8:46; Пс 51:5; Ек 7:20; Рим 3:23 ), за який відповідальність несе не Бог, а люди ( Вт 32:4, 5 ). Адам, втративши досконалість і вічне життя, передав гріх і смерть своїм нащадкам ( Рм 5:12 ), тому смертний вирок поширився і на них. Отже, щоб у людей знову з'явилася можливість ... Читати далі »

                                ВИКУП

Плата, за яку когось викупляють або звільняють від певного обов’язку чи небажаних обставин. У Біблії слово «викуп» передає думку про плату, яка покриває щось (наприклад, відшкодовує завдані збитки або задовольняє вимоги справедливості), а також про звільнення за певну плату. Найціннішим викупом є пролита кров Ісуса Христа, яка уможливила визволення Адамових нащадків від гріха і смерті.

Єврейські та грецькі слова, перекладені як «викуп» і «викупляти», мають дещо спільне. Вони несуть думку про плату, про щось цінне, що передають для здійснення викупу. У кожному з них простежується ідея рівноцінності, обміну чи заміни: одна річ дається замість іншої, щоб задовольнити вимоги справ ... Читати далі »

                               ДЕНЬ ПРИМИРЕННЯ

День примирення (євр. йом гаккіппурı́м, «день покриття») був днем покриття гріхів; ізраїльтяни відзначали його 10-го дня сьомого місяця за священним календарем, тобто 10-го тішрі (відповідає вересню — жовтню). У цей день ізраїльський первосвященик приносив жертви, щоб покрити свої гріхи, гріхи інших левітів та решти народу. Також це був час очищення святого намету (а згодом храму), який опоганювали гріхи ізраїльтян.

У День примирення відбувалися святі збори. Крім того, в цей день люди постили, на що вказує даний їм наказ «впокорювати себе»; це був єдиний піст, якого вимагав Мойсеїв закон. Цей день вважався суботою, тож ізраїльтяни не виконували повсякденної роботи (Лв 16:29& ... Читати далі »

Він раз і назавжди увійшов у святе місце — не з кров’ю козлів і молодих биків, а з власною кров’ю — та здобув для нас вічне визволення (Євр. 9:12).

Воскреснувши, Ісус увійшов у Найсвятіше відділення духовного храму. Ми чітко бачимо, що поклоніння в духовному храмі значно перевершує поклоніння в святому наметі. Кімната, в яку входив ізраїльський первосвященик, хоча і називалася Найсвятішим, була зроблена людьми. А Ісус ввійшов у справді найсвятіше місце у світі — «в саме небо», де перебуває Єгова. Ізраїльський первосвященик з’являвся перед Єговою з кров’ю тварин, а Ісус постав перед Богом «з власною кров’ю». «Щоб усунути гріх», він пожертвував своїм правом вічно жити на землі як досконала людина (Євр. 9:24—26). Служити в духовному храмі Єгови може кожен з нас незалежно від того, яка в нього ... Читати далі »