Він раз і назавжди увійшов у святе місце — не з кров’ю козлів і молодих биків, а з власною кров’ю — та здобув для нас вічне визволення (Євр. 9:12).
Воскреснувши, Ісус увійшов у Найсвятіше відділення духовного храму. Ми чітко бачимо, що поклоніння в духовному храмі значно перевершує поклоніння в святому наметі. Кімната, в яку входив ізраїльський первосвященик, хоча і називалася Найсвятішим, була зроблена людьми. А Ісус ввійшов у справді найсвятіше місце у світі — «в саме небо», де перебуває Єгова. Ізраїльський первосвященик з’являвся перед Єговою з кров’ю тварин, а Ісус постав перед Богом «з власною кров’ю». «Щоб усунути гріх», він пожертвував своїм правом вічно жити на землі як досконала людина (Євр. 9:24—26). Служити в духовному храмі Єгови може кожен з нас незалежно від того, яка в нього надія — земна чи небесна. w23.10 28, абз. 13, 14
Читання Біблії у період Спомину: (події до заходу сонця, 14 нісана) Луки 22:66—71
|
