Перед входом у святий намет стояв великий мідний жертовник, на якому ізраїльтяни приносили в жертву тварин (Вих. 27:1, 2; 40:29). Ті жертви не давали підстав для повного прощення гріхів (Євр. 10:1—3). Однак вони вказували на особливу жертву, яка мала раз і назавжди звільнити людство від гріха. Ісус знав, для чого Єгова послав його на землю: він мав віддати своє життя як викуп за людство (Матв. 20:28). Своїм хрещенням Ісус показав, що готовий виконати це завдання (Ів. 6:38; Гал. 1:4). Його жертва «раз і назавжди» очищає від гріхів кожного, хто у неї вірить (Євр. 10:5—7, 10). w23.10 26, абз. 10, 11
Читання Біблії у період Спомину: (події до заходу сонця, 12 нісана) Луки 22:1—6; Марка 14:1, 2, 10, 11
