|
Чи розповідь про Потоп треба вважати пророчою? Ні. Чому? Тому що Біблія не дає для цього достатньо підстав. Це правда, що Ісус порівняв дні Ноя з часом своєї присутності (Матв. 24:37—39). Але він не казав, що вся розповідь про Потоп — це одне велике пророцтво, де кожна людина і подія є якимось прообразом. І він нічого не згадував про двері ковчега. Що зробив Ной, коли Єгова попередив його про Потоп? Він відразу взявся за будівництво ковчега і цим довів, що має віру (Євр. 11:7; 1 Пет. 3:20). Люди, які сьогодні чують добру новину про Боже Царство, також мусять виявити свою віру на ділі (Дії 3:17—20). Петро назвав Ноя «проповідником праведності». Сьогодні ми віддаємо проповідуванню всі сили. Але хоч би як ми старалися, ми, так само як Ной, не спроможні дати свідчення всім і кожному. w24.05 8, 9, абз. 3—5 |
|
У Листі до євреїв згадується багато людей, які мали видатну віру (Євр. 3:2—5; 11:23—25). Серед них по-особливому виділяється Мойсей. Він довіряв своєму Богові і не був розчарований. Єгова здійснював вражаючі чудеса, щоб у пустелі його народ мав достатньо їжі та води (Вих. 15:22—25; Пс. 78:23—25). Незважаючи на те, що Мойсей мав міцну віру, приблизно через рік після дивовижного визволення ізраїльтян виникла ситуація, в якій він засумнівався в Єгові. Бог пообіцяв дати ізраїльтянам м’ясо. Мойсей не уявляв, де Єгова посеред пустелі візьме достатньо м’яса, щоб нагодувати мільйони людей. Тоді Бог його запитав: «Чи рука Єгови закоротка?» (Чис. 11:21—23). По суті, Єгова сказав Мойсею: «Ти справді думаєш, що я не зможу виконати свою обіцянку?». w25.03 26, абз. 1, 2 |
|
Подумай, з якою радістю ти зустрічатимеш воскреслих! Скільки нового ти дізнаватимешся про Єгову, досліджуючи його незліченні творіння! (Пс. 104:24; Ісаї 11:9). А найпрекрасніше те, що ти більше ніколи не чинитимеш жодного гріха і зможеш поклонятися Єгові без найменшого почуття провини. Хіба мудро було б проміняти таку чудову перспективу на «тимчасове задоволення від гріха»? (Євр. 11:25). Звісно, що ні! Ці благословення варті будь-яких жертв, на які нам доводиться йти сьогодні. Ми не завжди будемо тільки надіятися жити в Раю на землі. Колись ця надія стане реальністю. І це не було б можливим, якби Єгова не полюбив нас настільки, що віддав за нас свого дорогого Сина. w25.01 29, абз. 12 |
|
Юдейському царю Єзекії було 39 років, коли він дізнався, що має невиліковну хворобу. Через пророка Ісаю Єгова повідомив Єзекії, що від хвороби він помре (2 Цар. 20:1). Здавалося, ситуація Єзекії безнадійна. Розбитий цією новиною, цар гірко заплакав. Він палко благав Єгову про допомогу. Молитва Єзекії не лишила Єгову байдужим. Він з добротою сказав йому: «Я почув твою молитву і побачив твої сльози. Тож я зцілю тебе». Спонуканий милосердям, Єгова через Ісаю пообіцяв Єзекії, що продовжить його життя і визволить з руки ассирійського царя (2 Цар. 20:4—6). Якщо ти теж маєш серйозну проблему зі здоров’ям і ситуація виглядає безнадійною, звертайся до Єгови в молитві. Навіть коли накочуються сльози, не стримуй перед Богом своїх емоцій. Біблія обіцяє, що Єгова — «Батько глибокого співчуття та Бог усілякої потіхи» — потішить нас в усіх наших випробуваннях (2 Кор. 1:3, 4). w24.12 23, 24, абз. 15—17 |
|
Служителі збору виконують дуже важливу працю для своїх братів і сестер. Апостол Павло глибоко цінував цих відданих чоловіків. Цікаво, що у своєму листі до християн у Філіппах він окремо привітав старійшин і служителів збору (Філ. 1:1). Служителі збору отримують велику радість від свого служіння. Серед них є чоловіки різного віку. Наприклад, брат на ім’я Девен став служителем збору у 18 років. А от Луїса призначили, коли йому було вже за 50. Він висловив почуття багатьох братів, сказавши: «Бути служителем збору — для мене надзвичайна честь. Брати і сестри дарують мені стільки любові! Тож я радий, що можу робити щось для них». Якщо ти охрещений брат і ще не є служителем збору, то чому б тобі не поставити перед собою мету ним стати? w24.11 14, абз. 1—3 |
|
Щоб служити старійшиною, ти повинен бути «бездоганним» (1 Тим. 3:2). Іншими словами, тобі треба мати добру репутацію в зборі — поводитись так, щоб ні в кого не було підстав дорікнути тобі або в чомусь тебе звинуватити. Крім того, про тебе мають добре відгукуватися сторонні. Звісно, люди, які не служать Єгові, можуть критикувати твої християнські вірування, але в них не має бути причин сумніватися в тому, що ти чесна і порядна людина (Дан. 6:4, 5). Запитай себе: «Чи я маю добру репутацію як у зборі, так і за його межами?». Якщо ти «любиш великодушність», то помічатимеш в людях щось хороше і хвалитимеш їх за їхні позитивні риси (Тита 1:8). Також ти з радістю робитимеш добро і будеш готовий зробити навіть більше, ніж від тебе вимагається. Чому старійшині важливо бути великодушним? Тому що ця риса спонукуватиме його присвячувати багато часу пастирській праці та іншим обов’язкам (1 Пет. 5:1—3). А втім, ра ... Читати далі » |
|
Як видно із сьогоднішнього вірша, Єгова не приховує своєї мудрості. Він щедро ділиться нею з іншими. І цікаво, що Єгова дає мудрість «без дорікання», або, як сказано в примітці, «не шукаючи недоліків». Він не хоче, щоб нам було соромно просити в нього керівництва. Навпаки, він заохочує нас шукати його мудрості (Присл. 2:1—6). А що сказати про нас? Чи можемо і ми, подібно до Єгови, ділитися мудрістю? (Пс. 32:8). У Божих служителів є багато нагод, щоб ділитися своїми знаннями і вміннями. Наприклад, ми з готовністю навчаємо нових вісників вміло проповідувати. Старійшини терпеливо навчають служителів збору й інших охрещених братів виконувати різні завдання у зборі. А брати і сестри, які мають досвід у будівництві та обслуговуванні теократичних споруд, охоче передають його іншим. w24.09 28, 29, абз. 11, 12 |
|
ПАРК Слово парде́с у Єврейських Писаннях вживається лише тричі і, на думку декого, походить від перського парідайза. (Див. однак РАЙ.) У своїх працях Ксенофонт використовував похідне від цього перського слова, грецьке пара́дейсос, маючи на увазі «велику ділянку, оточену міцною огорожею або муром, на якій росло багато дерев, кущів і садових культур і на якій у різних умовах тримали спеціально вибраних тварин — мирним давали більше свободи, а хижим менше» (M’Clintock J., Strong J. Cyclopaedia of Biblical, Theological and Ecclesiastical Literature. 1894. Vol. VII. P. 652). Перекладачі Септуагінти вживали слово пара́дейсос скрізь, де мова йшла про Едемський сад.
Серед великих діл Соломона були «сади й парки [«гаї», Ог.; євр. фардесı́м, форма мн. слова парде́с]», в яких він посадив усілякі плодові дерева (Ек ... Читати далі » |
|
Старійшини намагаються ставитися до вилученого з таким же співчуттям і милосердям, як Єгова. Наприклад, Бог не чекав, поки його бунтівний народ Ізраїль зробить перший крок до нього. Ще коли ізраїльтяни не виявляли жодних ознак каяття, Єгова вже намагався досягти їхніх сердець. Якось Бог наказав пророку Осії пробачити своїй дружині, хоча вона все ще зраджувала йому. На цьому прикладі Єгова показав, наскільки він співчутливий і милосердний (Ос. 3:1; Мал. 3:7). Наслідуючи свого Бога, старійшини щиро прагнуть, аби грішник повернувся, і не ускладнюють йому цей шлях. В Ісусовій притчі про блудного сина батько відразу «побіг [синові] назустріч, обійняв його і поцілував» (Луки 15:20). Зверніть увагу, що батько не чекав, поки його син почне благати прощення. Він сам до нього побіг, як зробив би будь-який люблячий батько. w24.08 28, абз. 7, 8 |
|
Ізраїльські царі, яких Єгова вважав вірними, міцно трималися чистого поклоніння. А що сказати про царів, яких Єгова вважав невірними? Вони відкинули його Закон і займались ідолопоклонством (1 Цар. 21:25, 26; 2 Хр. 12:1). Чому для Єгови було так важливо, щоб царі поклонялися тільки йому? Для цього існувало багато причин. На царях лежав обов’язок брати провід у чистому поклонінні серед народу. Крім того, ідолопоклонство неминуче вело до інших серйозних гріхів та несправедливості (Ос. 4:1, 2). А найголовніше, і царі, і їхні піддані були присвячені Богові. Саме тому Біблія порівнює ідолопоклонство до подружньої зради (Єрем. 3:8, 9). Неможливо описати словами, який це біль — коли тобі зраджує найближча людина. Єгова відчуває ще більший біль, коли людина, яка присвятилася йому, починає служити іншим богам (Повт. 4:23). w24.07 22, 23, абз. 12—15 |