Духовний сайт!

Якщо ти якийсь час є служителем збору, то, напевно, вже розвинув певні риси, які потрібні для служіння старійшиною. Чи ти прагнеш цього «доброго діла»? А в чому воно полягає? Старійшини беруть провід у проповідуванні, невтомно трудяться, роблячи пастирські візити і навчаючи збір, а також зміцнюють своїх одновірців словом і власним прикладом. Недаремно Біблія називає цих працьовитих братів «людьми, які стали дарами» (Еф. 4:8). Як ти можеш стати старійшиною? Це далеко не те саме, що влаштуватися на роботу. Світських роботодавців часто більше цікавить набір навичок людини, аніж її риси. Але для того, щоб тебе призначили старійшиною, недостатньо лише вміти проповідувати і навчати. Тобі також треба розвинути риси, перераховані в 1 Тимофія 3:1—7 і Тита 1:5—9. w24.11 20, абз. 1—3

Ми не спроможні буквально передати комусь свою силу. Однак можемо послуговуватися нею, щоб робити добро. Скажімо, чому б не допомогти літньому або немічному одновірцю з покупками або хатніми справами? Ми могли б взяти участь у прибиранні чи обслуговуванні Залу Царства. Не варто також упускати з уваги, що силу мають і наші слова. Можливо, хтось із ваших знайомих дуже потребує щирої похвали. А хтось, можливо, потребує розради і потіхи. Не вагайтесь підставити своє плече і підбадьорити таку людину. Зайдіть в гості, подзвоніть або надішліть листівку, електронного листа чи повідомлення. Не переживайте, якщо ви не надто красномовні. Часом кілька простих сердечних слів — це саме те, що потрібно брату чи сестрі, щоб позитивніше подивитись на свої обставини або прожити ще один день, зберігши відданість Єгові (Присл. 12:25; Еф. 4:29). w24.09 27, 28, абз. 8—10

Грішника вилучають зі збору, коли він не відгукується на неодноразові спроби старійшин привести його до каяття (2 Цар. 17:12—15). Своїми діями грішник показує, що вибрав шлях непослуху і не хоче дотримуватися норм Єгови (Повт. 30:19, 20). На зібранні робиться оголошення про те, що він більше не є Свідком Єгови. Мета цього оголошення — не принизити грішника. Воно потрібне, щоб збір міг дотримуватися біблійного наказу «перестати товаришувати» з такою людиною і «навіть не їсти» з нею (1 Кор. 5:9—11). Для цієї вказівки є вагома причина. Апостол Павло написав: «Трохи закваски заквашує все тісто» (1 Кор. 5:6). Грішник, який не кається, може послабити в інших бажання жити за праведними нормами Єгови (Присл. 13:20; 1 Кор. 15:33). w24.08 27, абз. 3, 4

Одного разу Давид дуже серйозно згрішив. Але після того, як пророк Натан докорив Давидові, той смиренно розкаявся (Пс. 51:3, 4, 17, надпис). Згадаймо царя Єзекію, він також згрішив проти Єгови (2 Хр. 32:25). Втім, так само як Давид, Єзекія смиренно розкаявся (2 Хр. 32:26). Тому Єгова вважав його вірним царем, який «робив те, що правильне» (2 Цар. 18:3). Чого ми вчимося? Нам потрібно каятися у своїх гріхах і докладати зусиль, щоб більше їх не повторювати. Якщо старійшини звернули нашу увагу на якийсь недолік,— навіть, здавалося б, незначний,— не треба думати, що вони чи Єгова щось проти нас мають. Навіть хороші царі отримували поради та докори (Євр. 12:6). Коли нас виправляють, ми маємо 1) смиренно це прийняти, 2) зробити необхідні зміни і 3) продовжувати від усього серця служити Богові. Єгова охоче пробачає тим, хто кається у своїх гріхах (2 Кор. 7:9, 11). w24.07 21, абз. 8; 22, абз. 9, 11

Якщо ти зустрічаєшся, то як тобі зрозуміти, чи з вас вийде щасливе подружжя? Дізнайся про людину якомога більше. Звичайно, ви вже знайомі, але тепер у тебе є нагода пізнати, «що є в [її] серці». Ти зможеш побачити її духовність, риси характеру і спосіб мислення. З часом тобі вдасться знайти відповіді на такі запитання: чи будемо ми хорошими чоловіком і дружиною? (Присл. 31:26, 27, 30; Еф. 5:33; 1 Тим. 5:8). Чи в нас вийде задовольняти емоційні потреби одне одного? Чи зможу я миритися з недоліками цієї людини, а вона — з моїми? (Рим. 3:23). Пам’ятай: ваша сумісність визначається не тим, наскільки ви схожі, а тим, наскільки ви готові пристосовуватись до відмінностей одне одного. w24.05 27, абз. 5

Ми зробимо Єгову своєю Скелею, якщо навчимося повністю йому довіряти. Нам треба вірити, що всі його вказівки йдуть нам на добро і що їх варто дотримуватись навіть за найважчих обставин (Ісаї 48:17, 18). Щоразу, коли ми відчуватимемо підтримку Єгови, наша довіра до нього зростатиме. А це допоможе нам підготуватися до майбутніх випробувань, в яких ніхто, окрім Єгови, не зможе нам допомогти. Подібно до величезної скелі, Єгова непохитний і незмінний. Він завжди залишається тим самим, а його намір ніколи не змінюється (Мал. 3:6). Навіть бунт в Едемі не вибив його з колії. Апостол Павло писав, що Єгова «не може зректися самого себе» (2 Тим. 2:13). Це означає, що, хоч би що сталося і хоч би як поводилися інші, це ніяк не вплине на особистість Бога і не змусить його відмовитися від свого наміру чи поступитися своїми принципами. Тож у нас є всі підстави вірити в те, що у важкі часи Єгова обов’язково прийде нам на порятунок (Пс. 62:6, 7). w24.06 ... Читати далі »

Ісая закликає нас тішитися і радіти нашим духовним раєм. Чому? Тому що його створив Єгова (Ісаї 65:18, 19). І він хоче, щоб якомога більше людей насолодилися ділом його рук. Тому, послуговуючись нами, він заохочує людей виходити з організацій цього світу і оселятися в духовному раю. Радість від благословень, які ми маємо завдяки правді, настільки нас переповнює, що ми не можемо не ділитися нею з іншими (Єрем. 31:12). Ми вдячні Єгові не тільки за ті благословення, які маємо зараз, а й за ті, які нас чекають у майбутньому. Біблія обіцяє, що ми «побудуємо доми й житимемо в них, насадимо виноградники і їстимемо їхні плоди». Ми «не будемо... трудитися марно», адже Єгова нас благословлятиме. Він обіцяє нам насичене змістовне життя без страху і тривог. Бог знає, що нам потрібно, і задовольнить «бажання всього живого» (Ісаї 65:20—24; Пс. 145:16). w24.04 22, 23, абз. 11, 12

Коли ми прийматимемо якесь рішення, любов спонукає нас «шукати користі не для себе, а для іншого» і бути скромними (1 Кор. 10:23, 24, 32; 1 Тим. 2:9, 10). Тоді ми приймемо рішення, в якому виявлятимуться любов і повага. Якщо тобі треба прийняти дуже серйозне рішення, то подумай, що буде потрібно для його реалізації. Як казав Ісус, спершу варто «порахувати витрати» (Луки 14:28). Проаналізуй, скільки часу, коштів і зусиль піде на те, щоб здійснити задумане. В деяких випадках слід також порадитися з членами сім’ї і обговорити, що вимагатиметься від кожного з них. Чому варто заздалегідь про все це подумати? Бо може виявитись, що треба підкорегувати своє рішення або взагалі його змінити. Крім того, якщо ми залучили до обговорення членів сім’ї і вислухали їхню думку, вони будуть більш охоче працювати над тим, щоб реалізувати прийняте рішення. w25.01 18, 19, абз. 14, 15

Єгова ніколи не благословлятиме того, хто керується гордістю або честолюбством (1 Кор. 10:24, 33; 13:4). Іноді навіть Ісусові найближчі друзі прагнули певних обов’язків з неправильних спонук. Згадаймо двох апостолів — Якова та Івана. Якось вони попросили в Ісуса видатного становища у його Царстві. Чи Ісус похвалив їх за такі амбіції? Ні. Він пояснив усім 12 апостолам: «Хто хоче бути поміж вами великим, той повинен стати вашим слугою, і, хто хоче бути першим серед вас, той повинен стати для всіх рабом» (Марка 10:35—37, 43, 44). Брати, які мають правильні спонуки, тобто щиро бажають служити іншим, є справжнім благословенням для збору (1 Фес. 2:8). w24.11 15, 16, абз. 7, 8

Якщо нас тривожить якесь запитання, варто пошукати відповідь на нього в Біблії. Наприклад, наш юний брат запитує себе: «Чи Єгова взагалі мною цікавиться?». Таке запитання не варто лишати без відповіді: треба перевірити, що думає сам Єгова. Коли ми читаємо Біблію, ми немовби чуємо Єгову. Але щоб дізнатись відповіді на свої запитання, треба не просто читати Біблію, а шукати в ній уривки, які стосуються того, що нас хвилює. Нам знадобляться різноманітні інструменти для дослідження, які підготувала організація Єгови (Присл. 2:3—6). Потрібно молитися, щоб Єгова допоміг нам знайти потрібні в нашій ситуації біблійні принципи і поради. w24.10 25, абз. 4, 5