Якщо ми когось у зборі любимо, а когось ні, то явно не дотримуємося заповіді Ісуса. Звичайно, це не означає, що в нас мають бути однакові стосунки з кожним братом чи сестрою. Ісус і сам з деякими апостолами дружив ближче, ніж з іншими (Ів. 13:23; 20:2). Все ж, як наголошує апостол Петро, «братерську любов» ми маємо відчувати до всіх одновірців — у наших зборах має панувати тепла, сімейна атмосфера (1 Пет. 2:17). Звернімо увагу на ще одне заохочення Петра: «Сильно, від усього серця любіть одне одного» (1 Пет. 1:22). Слово «сильно» показує, що ми маємо любити братів і сестер навіть тоді, коли це важко. Наприклад, коли нас ображають, ми рідко думаємо про те, як виявити любов. Перше, що нам хочеться,— відплатити тією ж монетою. Але чи до цього нас закликає Петро? Свого часу Ісус чітко пояснив йому, що Єгові не подобається, коли ми мстимося (Ів. 18:10, 11). Тому Петро написав: «Не віддавайте кривдою за кривду та образою за образу, а, навпаки, благословляйте» (1 Пет. 3:9). Тож нехай між нами панує сильна любов. Тоді ми будемо ставитися одне до одного з добротою і розумінням. w23.09 28, 29, абз. 9—11
|
