Коли апостол Павло писав свого листа християнам у Фессалоніках, їхньому збору не було ще й року. Це означає, що місцеві старійшини мали небагато досвіду і, скоріш за все, не раз помилялись. Але все одно вони заслуговували поваги одновірців. Велике лихо вже дуже близько, і ми не знаємо, що нас чекає попереду. Може статися так, що ми будемо відрізані від Всесвітнього центру та філіалу. Тоді нам треба буде повністю покладатися на вказівки місцевих старійшин. Ось чому так важливо вже тепер навчитися любити й поважати їх. Хоч би що сталося, зберігаймо тверезий розум і пам’ятаймо: хоча ці брати недосконалі, ними послуговуються Єгова та Ісус. Так само як шолом захищає голову воїна, надія захищає наше мислення. Цей світ не спокусить нас своїми пропозиціями (Філ. 3:8). Також ми зможемо зберегти спокій і рівновагу під час випробувань. w23.06 11, 12, абз. 11, 12
