Пророк Даниїл був ще юнаком, коли вавилоняни забрали його в полон. Очевидно, він одразу сподобався своїм поневолювачам. Як і всі люди, вони дивилися «на те, що бачать очі», а Даниїл був «без жодної вади, гарним на вигляд» та ще й походив зі знатного роду (1 Сам. 16:7). Тож не дивно, що вавилоняни вирішили дати цьому перспективному молодому чоловікові особливу освіту (Дан. 1:3, 4, 6). Єгова ж любив Даниїла за те, якою людиною він був. Цікаво, що Єгова поставив Даниїла в один ряд з такими своїми служителями, як Ной та Йов. Ці чоловіки здобували свою репутацію багато років. А скільки тоді було Даниїлу? Приблизно 20 (Бут. 5:32; 6:9, 10; Йова 42:16, 17; Єзек. 14:14). І він не втратив прихильності Єгови до кінця свого довгого, насиченого неймовірними подіями життя (Дан. 10:11, 19). w23.08 2, абз. 1, 2
