Євреї, які поверталися з Вавилона, мали стати «святим народом» для свого Бога (Повт. 7:6). Але це не означає, що їм не потрібно було нічого в собі змінювати. Більшість тогочасних євреїв народилася у Вавилоні, і деякі погляди й традиції вавилонян, очевидно, стали для них звичними. Намісник Неемія з жахом побачив, що багато дітей в Ізраїлі не знали єврейської (Повт. 6:6, 7; Неем. 13:23, 24). Як вони могли любити Єгову й поклонятися йому, якщо навіть не розуміли мови, якою написане його Слово? (Езд. 10:3, 44). Як бачимо, хоча євреї повернулися на батьківщину, вони все одно мали багато над чим працювати. Однак там це було значно легше робити, адже в Ізраїлі поступово відновлювалось чисте поклоніння (Неем. 8:8, 9). w23.05 15, абз. 6, 7
