Духовний сайт!

Тут Павло не має на увазі всяких в’язнів. Він говорив про братів, ув’язнених за віру. Пишучи ці слова, Павло теж був у в’язничних кайданах близько чотирьох років (Філ. 1:12—14). Він похвалив братів за те, що вони «співчутливо ставилися до ув’язнених» (Євр. 10:34). Ті християни з євреїв перебували далеко від нього. Як же вони могли пам’ятати про Павла? Вони могли палко молитися за нього (Євр. 13:18, 19). Ми теж можемо бути далеко від наших одновірців, яких кинули за ґрати. Мабуть, ми не в змозі надати їм практичну допомогу, як це можуть робити Свідки, котрі живуть поблизу в’язниці. А втім, ми виявляти ... Читати далі »

Якщо ми хворі, то можемо звертатися до Бога за розрадою, мудрістю і підтримкою, як це робили правдиві поклонники у минулому. Але ми знаємо, що за днів Давида той, хто дбав про нужденного, не жив безконечно. Тож, коли Давид писав вищенаведені слова, він не мав на увазі, що така турботлива людина чудом залишатиметься живою, тобто отримає вічне життя. Ці натхнені слова означають, що Бог буде допомагати такій відданій людині. Як саме? Давид пояснює: «Єгово, ти підтримаєш її на ложі недуги, в час хвороби дбатимеш про неї» (Пс. 41:3). Справді, той, хто дбав про нужденного, міг не сумніватися, що Бог знає про нього і його вірний шлях. І завдяки здатності організму відновлюватися, якою наділив Бог людину, вона могла ліпше почуватися і видужати.  ... Читати далі »