Згадаймо випадок, який стався, коли Ісусу було 12. Після свята в Єрусалимі Йосип і Марія вирушили додому, а Ісуса забули в місті (Луки 2:46—52). На кому лежав обов’язок переконатися, що ніхто з дітей не загубився? Звичайно, на батьках. Але хто вийшов винним, коли Ісуса знайшли? Марія сказала, що це він завдав усім клопоту. Ісус міг би сказати матері, що вона неправа, але не став цього робити. Натомість він дав батькам коротку й шанобливу відповідь. І, хоча Йосип та Марія «так і не зрозуміли того, що він їм сказав», Ісус «і далі корився їм». Наші юні брати і сестри, без сумніву, час від часу ваші батьки роблять помилки. Іноді вони вас не розуміють. Чи це заважає вам їх слухатися? Задумайтесь над тим, як почувається Єгова, коли ви слухаєтесь маму і тата. Біблія каже, що «це приємно Господу» (Кол. 3:20). Коли батьки вас не розуміють чи встановлюють не найкращі правила, Єгова це бачить. Йому дуже приємно, якщо ви все одно їх слухаєтеся. w23.10 7, абз. 5, 6
20 Нісана
|
