Потіха від Єгови відсвіжає того, хто пригнічений. Якщо ми теж хочемо бути джерелом підбадьорення для інших, нам потрібні певні риси. Щоб «не переставати потішати одне одного», нам необхідно розвивати чуйність, братерську любов і доброту (1 Фес. 4:18; Кол. 3:12; 1 Пет. 3:8). Якщо всі ці риси разом зі співчуттям стануть невід’ємною частиною нашої особистості, то ми просто не зможемо залишатися байдужими до чужих страждань. Ісус влучно сказав: «Чим переповнене серце, те говорять уста. Добра людина зі свого доброго скарбу дає добрі речі» (Матв. 12:34, 35). Тож потішаймо наших братів та сестер, і тоді вони обов’язково відчують, як сильно ми їх любимо. w23.11 10, абз. 10, 11
