Коли християни з Антіохії дізналися про те, що в далекій Юдеї почався голод, вони «постановили, що кожен з них пошле допомогу братам в Юдеї — хто що може» (Дії 11:27—30). Як бачимо, навіть велика відстань не перешкода для того, щоб допомогти одновірцям (1 Ів. 3:17, 18). Ми теж щиро співчуваємо нашим братам і сестрам, які постраждали від якогось лиха. А що ми можемо для них зробити? Ми можемо послужити добровольцями. Якщо в нас є таке бажання, то варто звернутися до старійшин і запитати, що для цього потрібно. Також можна жертвувати кошти на всесвітню діяльність і, звичайно ж, молитися за тих, хто опинився в біді. Нашим братам та сестрам може бути важко зводити кінці з кінцями. Під час суду нашому Царю, Ісусу Христу, буде дуже приємно побачити наше співчуття до інших, і він з радістю дозволить нам «успадкувати Царство» (Матв. 25:34—40). w23.07 4, абз. 9, 10; 6, абз. 12
