Після смерті Мойсея та Ісуса Навина Єгова давав ізраїльтянам суддів, а коли народом правили царі, призначав пророків. Царі, які були вірними Єгові, прислухалися до них. Можна пригадати, як Давид прийняв докір від Натана (2 Сам. 12:7, 13; 1 Хр. 17:3, 4). Або як Йосафат виконав вказівки Яхазіїла і заохотив мешканців Юди вірити Божим пророкам (2 Хр. 20:14, 15). А ще можна згадати, як у критичний момент Єзекія звернувся по допомогу до Ісаї (Ісаї 37:1—6). Поки царі робили те, що їм наказував Бог, вони мали його благословення і їхньому народу нічого не загрожувало (2 Хр. 20:29, 30; 32:22). Було абсолютно очевидно, що пророками послуговується Єгова. w24.02 21, абз. 8
