Як святий намет, так і храми, які були побудовані пізніше, мали два відділення — «Святе» і «Найсвятіше». Їх розділяла оздоблена вишивкою завіса (Євр. 9:2—5; Вих. 26:31—33). У Святому стояв золотий світильник, жертовник для спалювання фіміаму і стіл для хлібів представлення. В цій частині служили «помазані священики», ніхто інший туди заходити не міг (Чис. 3:3, 7, 10). У Найсвятішому стояв золотий ковчег угоди, який символізував присутність Єгови (Вих. 25:21, 22). Доступ до цієї частини мав тільки первосвященик. Він заходив за завісу лише у День примирення (Лев. 16:2, 17). Первосвященик ішов у Найсвятіше з кров’ю жертовних тварин і примиряв з Богом себе та весь народ. Зрештою Єгова пояснив, що все це означало (Євр. 9:6, 7). w23.10 27, абз. 12
