Єгова пообіцяв своєму другу Аврааму, що в нього з’явиться потомство і через це потомство всі народи землі отримають благословення (Бут. 15:5; 22:18). Авраам довіряв Єгові і тому анітрохи не сумнівався, що він дотримає свого слова. Все ж Авраамові довелося довго чекати. Коли йому було 100 років, а Сарі 90, вони все ще не мали сина (Бут. 21:1—7). Але Біблія каже, що весь той час Авраам «надіявся і вірив, що стане батьком багатьох народів» (Рим. 4:18). І його надія не була марною — в нього народився Ісак. Чому Авраам був аж настільки впевнений, що Єгова сповнить свою обіцянку? Авраам добре знав, яким Богом є Єгова, і тому «був твердо переконаний: якщо [він] пообіцяв, то спроможний і виконати» (Рим. 4:21). За таку міцну віру Єгова визнав Авраама праведним (Як. 2:23). w23.12 8, абз. 1, 2
