Єгояда добре впливав на Єгоаша, тому в молодому віці цар намагався догоджати Єгові. Але після смерті первосвященика Єгоаш почав прислухатися до князів, які були відступниками (2 Хр. 24:4, 17, 18). Тільки уявіть, якого болю це завдало Єгові! Він «посилав до них пророків, щоб навернути їх до себе... але вони не слухали». Єгоаш не прислухався навіть до сина Єгояди Захарія, який був не лише священиком і пророком, а й його двоюрідним братом. Зрештою цар убив Захарія (2 Хр. 22:11; 24:19—22). Єгоаш втратив страх перед Єговою. Бог повівся з ним відповідно до свого проголошення: «До тих, хто мене зневажає, будуть ставитися з презирством» (1 Сам. 2:30). Невелике сирійське військо перемогло численне військо Єгоаша. Самого царя тяжко поранили (2 Хр. 24:24, 25). Потім Єгоаша вбили його ж слуги, щоб помститися за кров Захарія. w23.06 18, 19, абз. 16, 17
