Що Ісус мав на увазі? Як він сам пояснив, мова йде про саможертовну любов. Християнин має бути готовим навіть померти заради свого одновірця. Боже Слово неодноразово наголошує на важливості любові. І в багатьох з нас серед улюблених біблійних віршів є такі: «Бог є любов» (1 Ів. 4:8), «Люби свого ближнього, як самого себе» (Матв. 22:39), «Любов покриває безліч гріхів» (1 Пет. 4:8), «Любов ніколи не згасає» (1 Кор. 13:8). Це лише кілька уривків, які показують, наскільки важливо розвивати любов і виявляти її на ділі. У цьому нам не обійтися без допомоги Єгови. Лише завдяки його духу й благословенню віруючі можуть по-справжньому любити одне одного (1 Ів. 4:7). Тож не дивно, що саме щира, неегоїстична любов є розпізнавальним знаком Христових послідовників. Як і передрікав Ісус, багато людей змогли розпізнати в нас справжніх християн по нашій щирій любові. w23.03 27, 28, абз. 5—8
|
Чекаючи кінця, Ісусові учні не мали просто сидіти склавши руки. Христос наказав їм проповідувати добру новину «в Єрусалимі, в усій Юдеї, Самарії і навіть у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 1:6—8). Яке ж грандіозне завдання! Вони ревно за нього взялися і цим показали, що знають, як найліпше використовувати час. Зважати на себе означає в тому числі зважати на те, як ми використовуємо час. Чому це так важливо? Тому що на всіх нас «має вплив час і випадок» (Еккл. 9:11). Наше життя може обірватися в будь-який момент. Найкраще використаний час — це час, присвячений виконанню волі Єгови і зміцненню стосунків з ним (Ів. 14:21). Якщо ми будемо «стійкими, непохитними, завжди зайнятими в Господній праці», то, коли прийде кінець (чи то цього злого світу, чи нашого життя), ми ні про що не шкодуватимемо (1 Кор. 15:58; Матв. 24:13; Рим. 14:8). w23.02 18, абз. 12—14
| |
