Іван був близьким другом і апостолом Ісуса Христа (Матв. 10:2). Він супроводжував Ісуса під час служіння і бачив його чудеса. Іван залишався вірним своєму вчителю навіть у важкі часи. На його очах Ісуса стратили, а коли Ісус воскрес, Іван мав честь з ним спілкуватися. Він став свідком поширення християнства в першому столітті: за його життя християнський збір виріс і добру новину почуло «усе створіння під небом» (Кол. 1:23). Наприкінці життя апостолу Івану випала честь взяти участь у написанні Божого Слова. Він написав «об’явлення, передане Ісусом Христом» (Об’яв. 1:1). Він також написав Євангеліє, назване його ім’ям, і три листи. Свій третій лист апостол Іван адресував вірному християнину на ім’я Гай, якого любив, наче сина (3 Ів. 1). Слова цього вірного літнього чоловіка дуже підтримали тогочасних послідовників Христа. Вони корисні й для нас. w24.11 11, 12, абз. 15, 16
