Несправедливість може глибоко нас ранити і довести до відчаю (Еккл. 7:7). Це відчули на собі Йов та Авакум, вірні служителі Єгови (Йова 6:2, 3; Ав. 1:1—3). Такі почуття є цілком природними, але слід бути обережними, аби вони не поглинули нас. Інакше вони можуть підштовхнути нас до того, про що ми пізніше пошкодуємо, і погіршити ситуацію. Коли кривдники залишаються непокараними, в нас можуть з’явитися сумніви, чи взагалі варто поводитись правильно. Так почувався один псалмоспівець, спостерігаючи за тим, як лихі люди наживаються за рахунок праведних. Він сказав: «Це люди неправедні, які завжди живуть безтурботно» (Пс. 73:12). Збентежений через несправедливість, яка панувала довкола, псалмоспівець навіть почав думати про те, чи є зміст служити Єгові. Він був настільки розгублений, що сказав: «Я намагався це збагнути, але мені було важко» (Пс. 73:14, 16). w24.11 3, абз. 5—7
