Пригадайте, що ви відчули, коли усвідомили, що знайшли правду. Здавалося, кожен захоче почути те, про що ви дізнались. Ви були впевнені, що біблійна звістка допоможе людям вести змістовне життя й отримати чудову надію на майбутнє (Пс. 119:105). Тож ви з ентузіазмом почали ділитися правдою з усіма своїми друзями та родичами. Але, на ваше здивування, багатьом з них це не сподобалось. Не треба дивуватися, що люди відкидають звістку, яку ми проповідуємо. Ісуса теж не приймали, хоча було очевидно, що він мав Боже схвалення, адже виконував багато чуд. Наприклад, Ісус воскресив Лазаря, і ніхто з його противників не міг цього заперечити. Попри це юдейські провідники не визнали, що Ісус є Месією. Більш того, вони хотіли вбити як Ісуса, так і Лазаря (Ів. 11:47, 48, 53; 12:9—11). w21.05 2, абз. 1, 2
Щоденне досліджування Святого Письма 2023
|
Протягом усього свого служіння на землі Ісус не втрачав надії, що люди прислухатимуться до його слів. Він хотів, щоб його учні розвивали такий самий погляд на своє служіння (Ів. 4:35, 36). Поки Ісус був зі своїми учнями, вони проповідували з великим ентузіазмом (Луки 10:1, 5—11, 17). Але коли Ісуса арештували і вбили, учні втратили бажання проповідувати (Ів. 16:32). Повернувшись до життя, Ісус заохотив їх зосередитися на служінні. І після його вознесіння на небо учні з такою ревністю взялися проповідувати, що через деякий час їхні вороги сказали те, що записане в сьогоднішньому вірші. Ісус керував працею, яку виконували ці вірні християни у першому столітті, і Єгова її благословляв. У результаті до них приєднувалось багато людей. Наприклад, у П’ятидесятницю 33 року н. е. охрестилося близько 3000 осіб (Дії 2:41). Відтоді кількість учнів зростала швидкими темпами (Дії 6:7). Але Ісус передрікав, що в останні дні праця проповідування набуде ще б
...
Читати далі »
| |
