Духовний сайт!

Єдинокровні брати Їфтаха заздрили йому і ненавиділи його. Тому вони прогнали Їфтаха, позбавивши його спадщини первістка, яка належала йому по праву (Суд. 11:1—3). Все ж, коли вони звернулися до нього по допомогу, він відгукнувся на їхнє прохання (Суд. 11:4—11). Їфтах не зосередився на особистих непорозуміннях, для нього було набагато важливіше обстоювати ім’я Єгови. Він постановив бути вірним Єгові, і це принесло благословення як йому, так і цілому народу (Євр. 11:32, 33). Чого ми вчимося з прикладу Їфтаха? Можливо, хтось з одновірців розчарував нас або несправедливо з нами повівся. Не дозвольмо, щоб уражені почуття перешкодили нам сл ... Читати далі »

Як же Ісус відрізнявся від Ірода Агріппи I, який став царем Юдеї! Ірод одягнув на дипломатичний прийом «царські шати». Натовп у захваті кричав: «Це голос бога, а не людини!» Ірод упивався хвалою. Але «у ту ж мить ангел Єгови вразив Ірода за те, що він не віддав слави Богові; тоді його з’їли черви, і він помер» (Дії 12:21—23). Було очевидно, що Єгова не обирав Ірода провідником. Проте Ісус переконливо довів, що отримав призначення від Бога. Він постійно віддавав славу Єгові як Верховному Провіднику свого народу. Ісус мав бути провідником не лише кілька років. Після свого воскресіння він сказав: «Дана мені вся влада на небі і на землі... І я буду з вами всі дні аж до закінчення цього віку» ( ... Читати далі »

Старійшини, які добре головують, гідні подвійної шани, особливо ті, що наполегливо працюють у слові й навчанні (1 Тим. 5:17).

Безперечно, наші одновірці заслуговують честі й пошани. Особливо це стосується старійшин, які беруть провід. Ми віддаємо честь цим братам незалежно від їхньої національності, освіти, суспільного чи матеріального становища. Біблія називає їх «людьми, які стали дарами», і вони відіграють важливу роль в устрої Бога, дбаючи про потреби його народу (Еф. 4:8). Подумаймо про старійшин збору, районних наглядачів, членів комітету філіалу і членів Керівного органу. Наші брати і сестри в першому столітті дуже пова ... Читати далі »

Якщо ми, наслідуючи Бога, шукаємо щось добре в інших, то починаємо глибше цінувати ту роль, яку Єгова відвів нам у служінні. Ми не намагатимемося бути в центрі уваги і не втручатимемось у чужі справи, а, виявляючи скромність, будемо частіше шукати в інших поради і погоджуватися з їхньою думкою. Ми радітимемо з тими, хто отримує нові обов’язки. Крім того, ми будемо нести хвалу Єгові за благословення, які він зливає на «все [наше] братство у світі» (1 Пет. 5:9). Також ми станемо розсудливішими, коли будемо зі скромністю вчитися дивитись на все з погляду Єгови. Якщо ми регулярно вивчаємо Біблію, молимося і застосовуємо набуті знання, то поступово тренуємо своє сумління (1 Тим. 1:5). Ми в ... Читати далі »

Недосконала людина, Адам, більше не могла досконало віддзеркалювати Божі риси. Він не лише сам втратив чудове майбутнє, але й передав своїм дітям недосконалість, гріх і смерть (Рим. 5:12). Він позбавив своїх нащадків перспективи жити вічно. До того ж ні Адам з Євою, ні їхні діти не могли вже народжувати досконалих дітей. Відвернувши від Бога Адама та Єву, Сатана Диявол і досі продовжує вводити в оману людство (Ів. 8:44). А втім, Єгова не перестав любити людей. Незважаючи на бунт Адама та Єви, Єгова хоче, щоб люди мали з ним добрі стосунки. Він не бажає їхньої смерті (2 Пет. 3:9). Тому відразу після бунту Бог подбав про те, щоб людство могло від ... Читати далі »

Що таке «учинки зухвалі»? По суті, поводитися зухвало — це нахабно чи нерозважливо робити те, на що не маєш права. Через успадкований гріх усі ми іноді поводимося зухвало. Але, як показує приклад царя Саула, якщо ми будемо діяти самовпевнено, то рано чи пізно зіпсуємо свої стосунки з Богом. У Псалмі 119:21 про Єгову говориться: «Ти докоряєш людям зухвалим». Чому він це робить? Зухвалі вчинки — це не просто помилки. По-перше, коли ми поводимось нескромно, то не приносимо честі Єгові як нашому законному Правителю. По-друге, якщо ми перевищуємо свої повноваження, то, ймовірно, будемо конфліктувати з іншими (Присл. 13:10). І по-третє, коли стане очевидним, що ми поводилися зухвало, ми можемо зазнати сорому чи ... Читати далі »

Давид прийняв докір від пророка Натана, який був представником Єгови. Крім того, Давид молився до Єгови, зізнавався у своїх гріхах і висловлював щире бажання знову мати схвалення Єгови (Пс. 51:1—17). Давид не давав почуттю вини паралізувати його, він вчився зі своїх помилок. Давид ніколи не повторював цих серйозних гріхів. Він був вірним до самої смерті. Його непорочність назавжди залишилась в пам’яті Єгови (Євр. 11:32—34). Чого ми вчимося з прикладу Давида? Якщо ми вчинили серйозний гріх, нам треба щиро покаятися і шукати прощення в Єгови. Ми повинні зізнатись йому в гріхах (1 Ів. 1:9). Також ми маємо звернутися до старі ... Читати далі »

Нерідко людина відчуває тривогу через колишні вчинки або помилки. Цар Давид деколи почувався так, ніби його «провини... накотилися на [його] голову». Він визнавав: «Я... стогну від болю свого серця» (Пс 38:3, 4, 8, 18). Що було б мудро робити Давиду в такій ситуації? Що він робив? Давид покладався на милосердя і прощення Єгови (Пс. 32:2, 3, 5). Іноді ти можеш тривожитися про теперішнє. Наприклад, у той час, коли Давид писав 55-й Псалом, він боявся за своє життя ... Читати далі »

Дехто може думати, що тут протиставляються ті, хто не є в правді, і ті, хто в правді,— нехристияни і християни. Проте Павло писав «всім, хто в Римі,— улюбленим Божим, які покликані бути святими» (Рим. 1:7). Тож апостол протиставляв християн, які жили, керуючись бажаннями плоті, християнам, які жили керуючись духом. Він пов’язав «плотські бажання» з «грішними похотями», які «діяли в [їхніх] тілах» (Рим. 7:5). Тож коли Павло говорив про людей, які «зосереджують свої думки на плотському», він мав на увазі осіб, котрі піддаються бажанням і схильностям, що властиві недосконалим людям. Здебільшого це ті, хто йде на поводі своїх прагнень, спонук і  ... Читати далі »

Дослідники Біблії зрозуміли, що недостатньо лише повідомити родичам, близьким друзям і членам церкви про своє ставлення до фальшивої релігії. Усьому світу потрібно було знати, що Вавилон Великий — це релігійна повія. Тож протягом грудня 1917 року і перших місяців 1918 року декілька тисяч Дослідників Біблії з ревністю розповсюдили 10 мільйонів примірників трактату, який висвітлював тему «Падіння Вавилона». Це було гостре звинувачення загальновизнаного християнства. Лише уявіть, як лютувало духівництво. Але Дослідники Біблії непохитно продовжували цю важливу працю. Вони вирішили «підкорятися передусім владі Бога, а не людей» (Дії 5:29). Який можна зробити висновок? Ці християни не потрапили у неволю Вавилона Великого під час війни, а, навпаки, звільнялися з-під його впливу і допомагали ... Читати далі »

Подібно до Ісусових перших послідовників, ми збираємося разом, щоб вчитись і підбадьорюватись (1 Кор. 14:31). Навіть досвідчені Божі служителі потребують підбадьорення. Подумаймо про Ісуса Навина. Він вірно служив Богові багато років. Проте Єгова звелів Мойсеєві підбадьорити його: «Зроби Ісуса провідником, підбадьор його і зміцни, бо саме він переведе народ через цю річку і допоможе йому успадкувати край, який ти побачиш» (Повт. 3:27, 28). Це було перед тим, як Ісус Навин мав взятися за важливе завдання — вести ізраїльтян і завойовувати Обіцяний край. Його чекали невдачі і щонайменше одна поразка (Іс. Нав. 7:1—9). Не дивно, щ ... Читати далі »

Ісус призначив вірного раба як єдину групу, яка регулярно роздає духовну поживу (Матв. 24:45—47). З 1919 року прославлений Ісус Христос послуговується цим рабом, щоб допомагати своїм послідовникам розуміти книгу Бога і зважати на її накази. Слухаючись настанов з Біблії, ми сприяємо чистоті, миру та єдності в зборі. Кожному з нас варто було б запитати себе: «Чи я відданий групі, якою послуговується Ісус у наші дні?» Біблія, Слово Єгови, знайомить нас з небесною частиною його організації. Наприклад, пророк Єзекіїль побачив у видінні дивовижну колісницю, яка представляє небесну частину Божої організації (Єзек. 1:4—28). Христос і святі ангели невдовзі знищать цей злий світ. Колісниця Єгови швидко рухає ... Читати далі »

Коли Даниїл і його товариші потрапили у вигнання, вавилоняни спробували нав’язати їм свою культуру, навчаючи їх «мови халдеїв». Більш того, старший над придворними, який стежив за їхнім навчанням, дав їм вавилонські імена (Дан. 1:3—7). Даниїлові дали ім’я на честь Бела, головного божества Вавилону. Цар Навуходоносор, імовірно, хотів, щоб Даниїл повірив, ніби вавилонський бог підкорив собі Бога Єгову (Дан. 4:8). Хоча Даниїлу пропонували їжу з царського столу, він «у своєму серці постановив не опоганюватися» (Дан. 1:8). Він досліджував «священні книги» рідною мовою і завдяки цьому залишався духовно здоровим, живу ... Читати далі »

Віра включає в себе не лише розуміння Божого наміру. Це могутня сила, яка підштовхує людину діяти відповідно до Божої волі. Віра в того, через кого Бог дає спасіння, спонукує християнина ділитися доброю новиною з іншими. Щоб жити вічно в Божому новому світі, необхідно мати віру і зміцнювати її. Віру можна прирівняти до рослини, яку треба поливати, щоб вона була здоровою. На відміну від штучної, жива рослина постійно змінюється. Вона може зів’янути без води або розростися, якщо її регулярно поливати. Якщо рослині недостатньо вологи, вона зрештою засохне. Так само наша віра — без належної уваги вона зачахне і пропаде (Луки 22:32; Євр. 3:12). Але якщо ми дбаємо про нашу віру, вона залишатиметься живою та зростатиме, і  ... Читати далі »

Діти мають багату уяву. Тому, батьки, не вагайтеся використовувати приклади, коли навчаєте своїх дітей. Влучні приклади можуть зміцнити віру дитини в точність Біблії. Розгляньмо, приміром, слова сьогоднішнього вірша. Як би ви показали, що цей вірш записано під Божим натхненням? Звичайно, можна було б просто викласти сухі факти. Але чому б не залучити дитячу уяву? Зверніть увагу дитини на те, що Йов жив задовго до появи телескопів і космічних кораблів. Нехай вона наочно покаже, чому нелегко повірити, що такий величезний предмет, як земля, може триматися ні на чому. Дитина могла б за допомогою м’яча або каменя продемонструвати, що предмети, які мають масу, повинні на щось спиратися. Завдяки такому уроку дитина чітко усвідомить, що під натхненням Єгови деякі факти були записані в Біблії ще до того, як люди змогли їх підтвердити ( ... Читати далі »

Боже Слово дає практичні поради, які можуть допомогти нам приймати мудрі рішення, що нестимуть славу Богові. Усе ж наш вибір одягу певною мірою залежить від власних уподобань. Смаки людей різняться, як і їхні фінансові можливості. Але наш одяг має завжди бути охайним, чистим, скромним, відповідним до ситуації і прийнятним у нашій місцевості. Слід визнати, що не завжди легко взяти до уваги всі фактори і прийняти рішення, яке свідчило б про розсудливість і поміркованість. Багато магазинів продають переважно одяг модних фасонів, тому потрібно більше часу і зусиль, щоб знайти скромні спідниці, сукні і блузки чи не занадто обтислі костюми і штани. А втім, одновірці, мабуть, помітять і оцінять наші щирі зусилля знайти гарний і належний одяг. Навіть якщо нам доводиться жертвувати власними уподобаннями, ми отримуємо велике задоволення, коли своїм одягом несемо славу нашому любляч ... Читати далі »

Вороги можуть напасти на нас, коли ми зовсім цього не очікуємо, і завдати удару, коли ми знесилені. Тож нам потрібно завжди бути пильними. Заклик не дозволяти злу перемогти нас показує, що нам під силу подолати зло. Для цього потрібно постійно боротися. А якщо ми втратимо пильність і перестанемо боротися, нас подолає Сатана, його злий світ і наша недосконала плоть. Не дозволь Сатані залякати тебе і ніколи не опускай рук (1 Пет. 5:9). Якщо ми хочемо здобути перемогу, пам’ятаймо, чому ми ведемо боротьбу. Щоб отримати Боже схвалення й благословення, потрібно зосереджуватися на запевненні з Євреїв 11:6: «Кожен, хто наближається до Бога, повинен вірити, що він є, а також винагороджує тих, хто його нап ... Читати далі »

Коли серйозні проблеми в шлюбі довгий час залишаються невирішеними, то в одного з подружніх партнерів або в обох можуть з’являтися думки про окреме проживання чи розлучення. До окремого проживання не слід підходити легковажно. Може здаватися, що це хороший вихід з ситуації, коли виникають труднощі, але окреме проживання часто призводить до нових проблем. Повторивши слова Бога про те, що чоловік покине батька і матір та приліпиться до своєї дружини, Ісус сказав: «Що Бог з’єднав одним ярмом, нехай жодна людина не розділяє» (Матв. 19:3—6; Бут. 2:24). Отже, нікому — в тому числі ні чоловіку, ні дружині — не дозволено розділяти те, «що Бог з’єднав одним ярмом». З погл ... Читати далі »

Ісус часто розмовляв з людьми про Царство. Наприклад, перебуваючи недалеко від міста Сихар, він почав розмову з жінкою, що прийшла набрати води до колодязя Якова. Ця жвава розмова принесла чудові результати (Ів. 4:5—30). Крім того, він розмовляв зі збирачем податків Матвієм, якого також називали Левієм. Матвій прийняв запрошення Ісуса стати його учнем. Через деякий час Матвій та інші могли чути Ісуса на бенкеті у домі Матвія (Матв. 9:9; Луки 5:27—39). В іншій ситуації Ісус вів дружню розмову з Натанаїлом, який негативно ставився до людей з Назарета. Однак Натанаїл був спонуканий змінити свою думку. Він вирішив більше дізнатися про те, чо ... Читати далі »

Шлюб відіграє дуже важливу роль у житті людей. Щоб мати правильний погляд на цей союз і повнішою мірою відчувати на собі пов’язані з ним благословення, варто обговорити походження і мету шлюбного устрою. Створивши першого чоловіка, Адама, Бог почав приводити до нього тварин, щоб Адам давав їм назви. Але «для чоловіка не було помічниці, яка б його доповнювала». Тому Бог навів на чоловіка глибокий сон, узяв його ребро, створив з нього жінку та привів її до чоловіка (Бут. 2:20—24). Отже, шлюб походить від Бога. Ісус підтвердив, що саме Єгова сказав: «Покине чоловік батька і матір та приліпиться до своєї дружини, і вони обоє стануть одним тілом» (Матв. 19:4, 5). Той факт, що Бог використав ... Читати далі »

Якби ми досконало відповідали всім вимогам Єгови, то його доброта до нас була б заслуженою. Але насправді це не так. Тому мудрий цар Соломон написав: «Немає на землі праведної людини, яка завжди робить добро і ніколи не грішить» (Еккл. 7:20). Апостол Павло сказав щось подібне: «Усі люди згрішили й не можуть віддзеркалювати Божу славу» і «Плата за гріх — смерть» (Рим. 3:23;6:23а). Саме цього ми заслуговуємо. Однак Єгова виразив свою любов до грішних людей, виявивши їм незрівнянну незаслужену доброту. Бог дав найбільший дар, коли послав на землю «свого єдинородного Сина», щоб він помер за нас ( ... Читати далі »