Давид прийняв докір від пророка Натана, який був представником Єгови. Крім того, Давид молився до Єгови, зізнавався у своїх гріхах і висловлював щире бажання знову мати схвалення Єгови (Пс. 51:1—17). Давид не давав почуттю вини паралізувати його, він вчився зі своїх помилок. Давид ніколи не повторював цих серйозних гріхів. Він був вірним до самої смерті. Його непорочність назавжди залишилась в пам’яті Єгови (Євр. 11:32—34). Чого ми вчимося з прикладу Давида? Якщо ми вчинили серйозний гріх, нам треба щиро покаятися і шукати прощення в Єгови. Ми повинні зізнатись йому в гріхах (1 Ів. 1:9). Також ми маємо звернутися до старійшин, які нададуть нам духовну допомогу (Як. 5:14—16). Роблячи кроки, яких від нас сподівається Єгова, ми показуємо, що покладаємося на його обіцянку зцілити і простити нас. До того ж потрібно вчитися на своїх помилках, продовжувати служити Єгові і впевнено дивитися в майбутнє (Євр. 12:12, 13). w17.01 1:13, 14
|
