Нерідко людина відчуває тривогу через колишні вчинки або помилки. Цар Давид деколи почувався так, ніби його «провини... накотилися на [його] голову». Він визнавав: «Я... стогну від болю свого серця» (Пс 38:3, 4, 8, 18). Що було б мудро робити Давиду в такій ситуації? Що він робив? Давид покладався на милосердя і прощення Єгови (Пс. 32:2, 3, 5). Іноді ти можеш тривожитися про теперішнє. Наприклад, у той час, коли Давид писав 55-й Псалом, він боявся за своє життя (Пс. 55:2—5). А втім, він не дозволив тривозі зруйнувати його впевненість у Єгові. Давид розповідав про свої проблеми в палких молитвах, але він також розумів, наскільки важливо робити конкретні кроки, щоб давати собі раду в ситуації, яка спричиняє тривогу (2 Сам. 15:30—34). Бери приклад з Давида. Не дозволяй тривогам поглинути тебе, а роби все, що можеш, аби зарадити ситуації, і потім з довірою залиш справу в руках Єгови. w16.12 3:14, 15
|
