Яків наводить приклад людини, яка каже, що має віру. Але де відповідні вчинки? (Як. 2:1—5, 9). Також він згадує християнина, який бачить, що «брат чи сестра не має у що вдягнутися або... їм не вистачає їжі», але не надає їм допомоги. Знову ж таки, цей християнин може стверджувати, що має віру, але оскільки вона не підкріплена вчинками, від неї немає жодної користі (Як. 2:14—16). В кінці 2-го розділу Яків згадує Рахав (Як. 2:25, 26). Вона знала, хто такий Єгова, і розуміла, що він підтримує ізраїльський народ (Іс. Нав. 2:9—11). Рахав мала віру і показала її ділами: вона захистила двох ізраїльських розвідників, коли їхнє життя було в небезпеці. Завдяки цьому ця грішниця, яка навіть не належала до ізраїльського народу, була, так само як і Авраам, визнана праведною. Її приклад яскраво показує, що важлива і віра, і вчинки. w23.12 5, абз. 12, 13
|
