Приблизно через два роки після того, як вавилоняни зруйнували Єрусалим, цар Навуходоносор побачив уві сні величезну статую, і цей сон його дуже стривожив. Він пригрозив повбивати всіх своїх мудреців (а отже, і Даниїла), якщо вони не розкажуть, що йому наснилося, і не пояснять значення цього сну (Дан. 2:3—5). Даниїл розумів, що під загрозою опинилося життя багатьох людей, тож він мусив діяти швидко. «Даниїл пішов до царя й попросив дати йому час, щоб він зміг витлумачити цареві сон» (Дан. 2:16). Цей вчинок вимагав від Даниїла не тільки мужності, але й неабиякої віри, адже ми ніде не читаємо, що раніше він уже тлумачив сни. Тож Даниїл попросив своїх товаришів «молитися до небесного Бога, щоб він виявив до них милосердя і відкрив цю таємницю» (Дан. 2:18). Єгова відповів на їхні молитви. З його допомогою Даниїл розтлумачив Навуходоносору сон і врятував як своє життя, так і життя своїх друзів. w23.08 2, абз. 4
