У 1919 році Вавилон Великий втратив свою владу над Божим народом. Того року Ісус призначив «вірного і розсудливого раба» (Матв. 24:45—47). І це було дуже вчасно, адже якраз тоді відкрилася «Дорога святості» і хтось мав запрошувати на неї щирих людей (Ісаї 35:8). Завдяки зусиллям відданих працівників минулого ті, хто ступив на цю дорогу, змогли поглибити свої знання про Єгову та його намір (Присл. 4:18). Крім того, вони зробили чимало змін у своєму житті, аби відповідати вимогам Бога. Звісно, Єгова не очікував, що його служителі миттєво позбудуться всіх вад. Він поступово очищав свій народ. Єгова продовжує це робити і сьогодні. А невдовзі настане час, коли кожен наш учинок буде приносити Єгові тільки радість. Кожна дорога потребує обслуговування. Роботи на «Дорозі святості» продовжилися й після 1919 року. Завдяки цьому з Вавилона Великого виходить чимраз більше людей. w23.05 17, абз. 15, 16
