Павло показав, що навіть ті, хто має обов’язок підбадьорювати інших, потребують, щоб хтось їх зміцняв. Він написав до християн у Римі: «Я прагну побачити вас, щоб поділитися з вами духовним даром і цим вас зміцнити, а точніше, щоб ми підбадьорились взаємно — я вашою вірою, а ви моєю» (Рим. 1:11, 12). Безперечно, Павло, який був джерелом підбадьорення для інших, іноді теж потребував, щоб хтось його зміцнив (Рим. 15:30—32). Ті, хто веде саможертовне життя, заслуговують похвали. Крім того, підбадьорення потребують брати і сестри, які вирішили залишатися неодруженими, оскільки хочуть виконувати вказівку одружуватися «тільки в Господі» (1 Кор. 7:39). Особливо будуть вдячні за підбадьорення християни, які вірно зносять переслідування чи хворобу (2 Фес. 1:3—5). w18.04 21, абз. 3—5
|
