Ми... говоримо, причому не словами, яких навчає людська мудрість, а словами, яких навчає дух, бо пояснюємо духовні речі духовними словами (1 Кор. 2:13).
Апостол Павло був розумним і освіченим чоловіком. Він знав щонайменше дві мови (Дії 5:34; 21:37, 39; 22:2, 3). Усе ж, коли справа стосувалася принципових питань, Павло відкидав світську мудрість. У своїх розмовах він наводив докази
...
Читати далі »
|
Перша погана порада була дана ще на зорі людської історії. Вона походила від Сатани. Цей зухвалий самозваний порадник сказав Єві, що вона і її чоловік будуть щасливішими, якщо самі вирішуватимуть, як їм жити (Бут. 3:1—6). Сатана мав егоїстичні спонуки. Він хотів, щоб Адам і Єва та їхні нащадки підкорялися й поклонялися йому, а не Єгові. Але все, що вони мали, їм дав Єгова. Завдяки йому Адам і Єва були разом, насолоджувалися життям у прекрасному саду і, будучи досконалими, могли жити вічно. На жаль, Адам і Єва не послухалися Бога і самі відділили себе від нього. Результати були трагічними. Наче зрізані з рослини квітки, Адам і Єва почали в’янути і зрештою померли. Їхні діти теж страждали від прокляття гріха (Рим. 5
...
Читати далі »
|
Про першу з трьох ситуацій, коли Єгова говорив з неба, ми дізнаємо́ся з Марка 1:9—11. Єгова сказав: «Ти Син мій улюблений. Я тобою задоволений». Як же Ісусу, мабуть, було приємно почути голос свого Батька! Єгова запевнив його у своїй любові та довірі до нього. Слова Єгови звертають увагу на три важливі факти про Ісуса. По-перше, Ісус є його Сином. По-друге, Єгова любить свого Сина. І, по-третє, Єгова задоволений своїм Сином. Кажучи: «Ти Син мій», Єгова показав, що між ним і його улюбленим Сином, Ісусом, почалися нові стосунки. Коли Ісус перебував на небі як духовне створіння, він уже був сином Бога. Однак під час свого хрещення Ісус був помазаний святим духом і, як помазаний Син Бога, тепер мав надію повернутися до неба, щоб стати призначеним Богом Царем і Первосвященико
...
Читати далі »
|
Єгова знав, що мешканці Вавилона злякаються. Могутні війська Мідо-Персії мали напасти на Вавилон. Єгова використав це військо, щоб звільнити свій народ з вавилонської неволі (Ісаї 41:2—4). Коли вавилоняни та люди з інших народів побачили, що наближаються їхні вороги, вони намагалися зберігати мужність, говорячи одне одному: «Будь сильний!» До того ж вони робили собі більше ідолів, сподіваючись, що ті захистять їх (Ісаї 41:5—7). А тим часом Єгова заспокоїв юдейських вигнанців такими словами: «Ти, Ізраїлю,— [на відміну від інших народів] мій слуга... Не тривожся, бо я — твій Бог» (Ісаї 41:8—10). Зверніть увагу, щ
...
Читати далі »
|
Подібно як художник майстерно поєднує різні кольори, щоб створити картину, ми маємо поєднувати в собі різні риси, щоб бути сумирними. До цих рис належить смирення, покірність, лагідність і внутрішня сила. Лише смиренні люди підкоряються волі Бога. Божа воля полягає зокрема в тому, щоб ми були лагідні (Матв. 5:5; Гал. 5:23). Коли ми виконуємо Божу волю, Сатана лютує. Хоча ми смиренні та лагідні, багато людей, які належать до світу Сатани, ненавидять нас (Ів. 15:18, 19). Тому, щоб чинити опір Сатані, нам потрібна внутрішня сила. Смиренній людині можна протиставити того, хто є пихатим, виявляє нестримний гнів і не слухається Єгови. Цей опис точно характериз
...
Читати далі »
|
У тижні, що передують Спомину, на наших зібраннях часто звертається увага на приклад Ісуса і на смиренність, яку він виявив, віддавши своє життя як викуп. Це спонукує нас наслідувати його смирення і чинити волю Єгови попри будь-які труднощі. Ми роздумуємо про те, як він виявляв мужність у дні перед своєю смертю. Він добре знав, що вороги будуть його принижувати, бити і зрештою стратять (Матв. 20:17—19). Але Ісус був готовий померти. Коли надійшов час, він сказав своїм вірним апостолам, які були з ним у Гефсиманії: «Вставайте, ходімо. Мій зрадник уже близько» (Матв. 26:36, 46). І коли озброєний натовп прийшов його заарештувати,
...
Читати далі »
| |
