Оскільки в Сатани більше немає доступу до небес, всю свою лють він скеровує на помазанців — земних представників Божого Царства, які «мають доручення свідчити про Ісуса» (2 Кор. 5:20; Еф. 6:19, 20). У 1918 році вісьмох відомих братів на підставі фальшивих обвинувачень засудили до довгих термінів ув’язнення. Здавалось, діяльність цих помазанців зупинилася назавжди. Образно кажучи, вони були вбиті (Об’яв. 11:3, 7—11). Але вже на початку 1919 року братів звільнили з в’язниці, а пізніше з них зняли всі обвинувачення. Вони відразу ж взялися до роботи і відновили працю проповідування. Але напади Сатани на тому не припинилися. Він скерував «ріку» переслідувань на весь Божий народ (Об’яв. 12:15). Тому кожному з нас потрібна витривалість і віра (Об’яв. 13:10). w22.05 5, 6, абз. 14—16
|
