Духовний сайт!

Вирішуючи, простити грішника чи ні, Єгова зважає на те, чи він знав, що робить щось погане. Це добре видно зі слів Ісуса, записаних у Луки 12:47, 48. Припустімо, людина задумала зробити щось лихе. Вона знає, що своїм учинком образить Єгову, але все одно його робить. Це серйозний гріх. Така людина ризикує не отримати Божого прощення (Марка 3:29; Ів. 9:41). Але чи це означає, що в неї немає і шансу бути прощеною? Зовсім ні! Адже, вирішуючи, чи простити грішника, Єгова зважає і на те, чи він щиро розкаявся. Розкаятися означає змінити свої погляди, склад розуму і наміри. Людина, яка кається, відчуває жаль і смуток через те, що зробила щось погане або не зробила чогось доброго, що мала зробити. Вона шкодує не тільки про те, що скоїла гріх, а й про те, що настільки занедбала свої стосунки з Єговою, що це привело її до гріха. w22.06 5, 6, абз. 15—17

Ісус завжди мав правильний погляд на себе і залишався смиренним. Ще до приходу на землю він дуже багато робив у служінні Єгові. З допомогою Ісуса «було створене все інше на небі і на землі» (Кол. 1:16). Під час хрещення Ісус, очевидно, пригадав усе, що він робив разом зі своїм Батьком (Матв. 3:16; Ів. 17:5). Але ці спогади не зробили його гордим. Ісус ніколи не вивищувався над іншими. Він говорив учням, що прийшов на землю «не для того, щоб йому служили, а щоб послужити і віддати своє життя як викуп за багатьох» (Матв. 20:28). Крім того, він скромно визнавав, що ніколи не діяв на власний розсуд. Який чудовий приклад смирення! w22.05 24, абз. 13