Скоріш за все, розкаяний злочинець, який висів поряд з Ісусом, був євреєм. Тільки євреї вірили в єдиного Бога. Люди з інших народів вважали, що богів багато (Вих. 20:2, 3; 1 Кор. 8:5, 6). Тож, якби той злочинець був язичником, питання з сьогоднішнього вірша звучало б так: «Ти що, зовсім не боїшся богів?» До того ж Ісус зазвичай не проповідував людям з інших народів, адже він був посланий до «загублених овець з народу Ізраїля» (Матв. 15:24). Ізраїльтяни знали, що настане час, коли Бог воскресить померлих. Про це міг знати і розкаяний злочинець. Як видно з його подальших слів, він повірив, що Єгова воскресить Ісуса, аби той правив у Божому Царстві. Очевидно, злочинець сподівався, що Бог воскресить і його. Як і всі євреї, він знав, що Єгова поселив Адама і Єву в райському саду. Тож він, очевидно, розумів, що під Раєм, згаданим у Луки 23:43, Ісус мав на увазі майбутній Рай на землі (Бут. 2:15). w22.12 8, 9, абз. 2, 3
|
Наші вороги поширюють брехню про братів, які беруть провід в організації Єгови (Пс. 31:13). Декого з них навіть арештовують і судять як злочинців. Щось подібне відбувалося і в першому столітті, наприклад, з апостолом Павлом. Йому висунули фальшиві обвинувачення, а тоді заарештували. Коли Павло був ув’язнений у Римі, деякі одновірці покинули його (2 Тим. 1:8, 15; 2:8, 9). Неважко уявити, як боляче було Павлові: заради них він зніс багато труднощів і навіть ризикував власним життям (Дії 20:18—21; 2 Кор. 1:8). Звичайно, ми не хочемо бути тими, хто кидає друзів у біді. Нас не дивує, що відповідальні брати стають мішенню Сатани. Його мета очевидна — зламати їх і залякати нас (1 Пет. 5:8). Віддано підтримуймо відповідальних братів. (2 Тим. 1:16—18). w22.11 16, 17, абз. 8—11
| |
