Жодна людина не зробила для інших стільки, скільки Ісус. Він здійснив багато чуд, щоб допомогти людям (Луки 9:12—17). Заради нас він навіть пожертвував своїм життям. Це найбільший дар, який ми могли отримати (Ів. 15:13). Після свого воскресіння Ісус продовжує про нас дбати. Як і обіцяв, він попросив Єгову дати нам святого духу. Цей дух навчає нас і потішає (Ів. 14:16, 17, прим.; 16:13). У нас є чудові зібрання, на яких Ісус допомагає нам ставати вмілішими вчителями. Завдяки цьому ми успішно виконуємо його завдання — робити учнями людей з усіх народів (Матв. 28:18—20). Апостол Павло написав, що після того, як Ісус піднявся на небо, «він дав людей, які стали дарами» (Еф. 4:7, 8). Павло пояснив, для чого Ісус це зробив: щоб збір отримував різного роду допомогу (Еф. 1:22, 23; 4:11—13). Звичайно, ці брати недосконалі і допускаються помилок (Як. 3:2). Але наш Господь Ісус Христос послуговується ними, щоб підтримувати нас. В
...
Читати далі »
Переглядів:
2
|
Додав:
andrey91399
|
Дата:
26.02.2026
|
|
Цілком можливо, що деяких схильностей нам вдасться позбутися повністю. Але деякі й далі даватимуться взнаки. Так було у випадку апостола Петра. Через страх перед людьми він тричі зрікся Ісуса (Матв. 26:69—75). Пізніше Петро сміливо свідчив перед Синедріоном, і здавалося, що він позбувся своєї слабкості (Дії 5:27—29). Але через багато років Петро знову оступився. «Зі страху перед обрізаними» він перестав їсти з одновірцями з інших народів (Гал. 2:11, 12). Як бачимо, до Петра повернувся його давній страх. А може, він ніколи його і не покидав. Нам теж час від часу доводиться боротися зі слабкостями, яких ми, здавалося, давно позбулись. Що нам потрібно робити? Дотримуватися Ісусової поради — постійно пильнувати за собою (Матв. 26:41). Нам треба уникати всього, що веде до спокуси, навіть коли нам здається, що ми твердо стоїмо на ногах. І далі застосовуймо методи, які допомагали нам в минулому (2 Пет. 3:14). w24.07 18, 19, абз. 1
...
Читати далі »
Переглядів:
2
|
Додав:
andrey91399
|
Дата:
26.02.2026
|
|
Ми не піддамося духу матеріалізму, якщо твердо віримо в те, що кінець цього світу неминучий. Під час великого лиха гроші не матимуть жодної цінності. Біблія каже, що люди «срібло своє... повикидають на вулиці», бо зрозуміють, що «ні срібло, ні золото не врятує їх у день люті Єгови» (Єзек. 7:19). Тому не варто гнатися за багатством. Значно краще приймати такі рішення, які дозволять нам дбати про себе та свої сім’ї і при цьому не занедбувати служіння Єгові. Наприклад, ми не будемо брати зайвих боргів чи обростати речами, догляд за якими вимагає дуже багато часу. Також ми пильнуватимемо за тим, щоб занадто не прив’язуватися до свого майна (Матв. 6:19, 24). Напередодні кінця цього світу ми не раз можемо опинитися перед вибором: покластися на Єгову чи на свої статки. w24.09 11, абз. 13, 14
Переглядів:
2
|
Додав:
andrey91399
|
Дата:
26.02.2026
|
|
Апостол Петро з власного досвіду знав, як почувається людина, яка покаялася і отримала прощення, тому він міг багато чого навчити інших. Через деякий час після свята П’ятидесятниці Петро виголосив промову перед натовпом євреїв, які не вірили в Ісуса. В ній він пояснив, що на них лежить вина за смерть Месії. Тоді Петро з любов’ю закликав їх: «Покайтесь та наверніться, щоб ваші гріхи були стерті і щоб від самого Єгови прийшли часи відсвіження» (Дії 3:14, 15, 17, 19). Цими словами він показав, що каяття має спонукувати грішника до навернення, тобто людина повинна змінити своє мислення та поведінку і робити те, що подобається Богу. Також апостол показав, що Єгова може стерти їхні гріхи — зробити так, наче їх ніколи й не було. Які ж підбадьорливі слова! Якщо ми скоїли гріх, навіть дуже серйозний, Єгова готовий нам простити. w24.08 12, абз. 14
Переглядів:
2
|
Додав:
andrey91399
|
Дата:
26.02.2026
|
| |