Жодна людина не зробила для інших стільки, скільки Ісус. Він здійснив багато чуд, щоб допомогти людям (Луки 9:12—17). Заради нас він навіть пожертвував своїм життям. Це найбільший дар, який ми могли отримати (Ів. 15:13). Після свого воскресіння Ісус продовжує про нас дбати. Як і обіцяв, він попросив Єгову дати нам святого духу. Цей дух навчає нас і потішає (Ів. 14:16, 17, прим.; 16:13). У нас є чудові зібрання, на яких Ісус допомагає нам ставати вмілішими вчителями. Завдяки цьому ми успішно виконуємо його завдання — робити учнями людей з усіх народів (Матв. 28:18—20). Апостол Павло написав, що після того, як Ісус піднявся на небо, «він дав людей, які стали дарами» (Еф. 4:7, 8). Павло пояснив, для чого Ісус це зробив: щоб збір отримував різного роду допомогу (Еф. 1:22, 23; 4:11—13). Звичайно, ці брати недосконалі і допускаються помилок (Як. 3:2). Але наш Господь Ісус Христос послуговується ними, щоб підтримувати нас. Вони є справжніми подарунками від нього. w24.10 18, абз. 1, 2
|
