Духовний сайт!

Апостол Петро кілька разів оступився. Спочатку він самовпевнено заявив, що не зрадить Ісуса, навіть якщо це зроблять всі інші апостоли (Марка 14:27—29). Потім він заснув, хоча треба було пильнувати (Марка 14:32, 37—41). А коли Ісуса схопив натовп, Петро втік (Марка 14:50). В результаті він тричі зрікся свого Господа, Петро клявся, що не знає його (Марка 14:66—71). Як апостол почувався, коли усвідомив, наскільки важким був його гріх? Він був розбитий і почав плакати (Марка 14:72). Ісус не докоряв Петрові за його проступки, а сказав, що наділить його особливими обов’язками (Ів. 21:15—17). Петро знав, що його гріх був дуже серйозним, але не махнув на себе рукою. Чому? Тому що був переконаний у тому, що цього не зробив його Господь, Ісус. Чого ми вчимося з прикладу Петра? Єгова запевняє нас у своїй любові і у своїй готовності прощати нам гріхи (Рим. 8:38, 39). w24.03 18, 19, абз. 13—15

Без сумніву, чим більше знань ви здобуваєте з Божого Слова, тим глибшою стає ваша любов до Єгови. З часом ця любов спонукує вас застосовувати набуті знання. Ви приймаєте рішення, які узгоджуються з біблійними принципами, а також змінюєте своє мислення і поведінку. І все це заради того, щоб подобатися Богові. Немов дитина, яка копіює своїх батьків, ви стараєтесь в усьому наслідувати свого небесного Батька (Еф. 5:1, 2). А тепер запитайте себе: «Чи з моменту хрещення моя любов до Єгови стала сильнішою? Чи зараз мені краще вдається мислити і поводитись так, як Єгова, особливо якщо йдеться про любов до братів та сестер?» Якщо ви помітили, що ваша любов до Єгови та ближніх дещо охолола, не поспішайте розчаровуватись. Щось подібне було з християнами у першому столітті. Ісус не махнув на них рукою, і в вас він теж не зневірився (Об’яв. 2:4, 7). Він знає, що ви можете знову розпалити любов, яку мали напочатку. w23.07 8, абз. 2, 3

Коли в нас виникають нечисті думки або з’являється спокуса зробити щось неправильне, ми діємо рішуче, адже не хочемо зруйнувати наші стосунки з Богом. Єгова хоче, щоб ми слухались його «від усього серця» (Рим. 6:17). Ми не можемо на власний розсуд обирати, яких законів Єгови нам дотримуватися, а яких — ні. Але нам це і не потрібно, адже кожен його наказ іде нам на добро (Ісаї 48:17, 18; 1 Кор. 6:9, 10). Щоб послабити нашу рішучість виконувати волю Єгови, Диявол часто вдається до фізичного та психологічного насилля. Його мета — «пожерти» нас, тобто зруйнувати наші стосунки з Єговою (1 Пет. 5:8). У першому столітті християн залякували, били й навіть убивали за те, що вони не хотіли відмовитися від своїх переконань (Дії 5:27, 28, 40; 7:54—60). Подібні методи Сатана використовує і сьогодні. У деяких країнах, наприклад у Росії, наші брати й сестри зазнають особливо жорстокого ставлення. І навіть якщо ми живемо ... Читати далі »