Коли в нас виникають нечисті думки або з’являється спокуса зробити щось неправильне, ми діємо рішуче, адже не хочемо зруйнувати наші стосунки з Богом. Єгова хоче, щоб ми слухались його «від усього серця» (Рим. 6:17). Ми не можемо на власний розсуд обирати, яких законів Єгови нам дотримуватися, а яких — ні. Але нам це і не потрібно, адже кожен його наказ іде нам на добро (Ісаї 48:17, 18; 1 Кор. 6:9, 10). Щоб послабити нашу рішучість виконувати волю Єгови, Диявол часто вдається до фізичного та психологічного насилля. Його мета — «пожерти» нас, тобто зруйнувати наші стосунки з Єговою (1 Пет. 5:8). У першому столітті християн залякували, били й навіть убивали за те, що вони не хотіли відмовитися від своїх переконань (Дії 5:27, 28, 40; 7:54—60). Подібні методи Сатана використовує і сьогодні. У деяких країнах, наприклад у Росії, наші брати й сестри зазнають особливо жорстокого ставлення. І навіть якщо ми живемо там, де наша діяльність не заборонена, ми все одно не застраховані від нападів ворогів. Окрім прямих нападок на служителів Єгови, Сатана часто вдається до хитрощів (Еф. 6:11). w23.07 15, 16, абз. 6—9
|
