Коли стається лихо, старійшини мають в першу чергу подбати, щоб кожен вісник був у безпеці, мав їжу, одяг і дах над головою. Однак на відповідальних братах також лежить обов’язок надавати пастирську допомогу (1 Пет. 5:2). Постраждалі можуть не один місяць потребувати духовної та емоційної підтримки (Ів. 21:15). Брат Гарольд, який служить в комітеті філіалу, спілкувався з багатьма постраждалими. Він каже: «У братів і сестер може піти немало часу на відновлення емоційної рівноваги. Навіть якщо вони, здавалося б, повернулися до нормального життя, їх можуть ще довго мучити душевні рани. Хтось втратив близьку людину, хтось лишився без дорогих серцю речей, а хтось був на волосину від смерті. Спогади про пережите можуть знову і знову викликати сильні емоції. І це не ознака слабкої віри, а звичайні людські почуття». Старійшини пам’ятають біблійну пораду: «Плачте з тими, хто плаче» (Рим. 12:15). w22.12 22, абз. 1; 24, 25, абз.
...
Читати далі »
