Духовний сайт!

Що нам робити, якщо зміни в організації Єгови стали випробуванням для нашої відданості? Повністю їх підтримуймо. Ми можемо цього повчитися в левітів з роду Кегата. Коли ізраїльський народ мандрував пустелею, деякі кегатівці несли перед народом ковчег угоди (Чис. 3:29, 31; 10:33; Іс. Нав. 3:2—4). Яка велика честь! Однак коли ізраїльтяни прийшли в Обіцяний край, все змінилося. Ковчег вже не треба було переносити, тож з часом кегатівці отримали нові обов’язки (1 Хр. 6:31—33; 26:1, 24). Ми ніде не читаємо, що вони скаржились або вимагали, щоб за заслуги їхніх предків їх наділили якимось почесним становищем. Тож наслідуйте кегатівців. Усім серцем підтримуйте зміни в організації, навіть якщо вони вплинули на ваше служіння. Тіштеся тим, що ви можете робити для Єгови зараз. І пам’ятайте: він цінує вас не за обов’язки, які ви виконуєте, а за послух, який ви виявляєте. w22.11 23, абз. 10, 11

Єзекіїлю потрібно було повністю пройнятися звісткою, яку він мав проголошувати. Вона мала, так би мовити, стати частиною його самого, вплинути на його найглибші почуття. Як не дивно, в устах Єзекіїля сувій був «солодкий, як мед» (Єзек. 3:3). Чому? Тому що пророку було приємно представляти самого Єгову (Пс. 19:8—11). Він був дуже вдячний Богові за честь служити його пророком. Потім Єгова наказав Єзекіїлю: «Вислухай усі слова, які скажу тобі, і візьми їх до серця» (Єзек. 3:10). Інакше кажучи, Єгова наказав своєму пророку запам’ятати слова, записані в сувої, і добре їх обдумати. Такі роздуми додали Єзекіїлю сил. Тепер він чітко знав, що і як має говорити (Єзек. 3:11). Божі слова були в нього і в серці, і на вустах. Він був повністю готовий виконувати своє завдання. w22.11 6, абз. 12—14