У Йова були близькі стосунки з Єговою, велика дружня сім’я і чималі статки (Йова 1:1—5). Але все змінилося за один день. Спочатку він втратив своє майно (Йова 1:13—17). Потім загинули всі 10 його дітей. Важко навіть уявити, в якому розпачі були Йов і його дружина. Не дивно, що Йов з горя роздер свій одяг і припав до землі (Йова 1:18—20). Після того Сатана вразив Йова огидною хворобою, яка принижувала його гідність (Йова 2:6—8). Свого часу Йов був шанованою людиною і до нього часто зверталися за порадами (Йова 31:18). А тепер усі стали його цуратися. Від Йова відвернулися його брати, друзі і навіть власні слуги (Йова 19:13, 14, 16). w22.06 21, абз. 5, 6
|
Англо-Америку представляють стопи височенної статуї, а це її остання частина (Дан. 2:31—33). Тому логічно зробити висновок, що ця світова держава є останньою з передречених у Біблії. Англо-Америку не замінить якась інша держава. Натомість її чекає швидке знищення під час Армагеддону, коли Боже Царство розтрощить усі людські правління (Об’яв. 16:13, 14, 16; 19:19, 20). Як це пророцтво зміцнює нашу віру? Даниїлове пророцтво переконує нас, що ми живемо в час кінця. Ще понад 2500 років тому Даниїл передрік, що після Вавилону на зміну одна одній приходитимуть ще чотири світові держави, які значною мірою впливатимуть на Божий народ. Також пророк виявив, що Англо-Америка буде останньою з цих світових держав. Це дає нам потіху і вселяє надію на те, що дуже скоро Боже Царство покінчить з людськими правліннями і буде панувати над усією землею. w22.07 4, абз. 9; 5, абз. 11, 12
|
Єгова хотів, щоб його творіння приносили людям задоволення. Створивши Адама, Бог поселив його в прекрасному раю. Адам міг вивчати свій новий дім і розширяти його межі (Бут. 2:8, 9). Уявіть, з яким захватом він спостерігав за тим, як проростає зернятко або розцвітає квітка. Догляд за Едемським садом був відповідальним і водночас надзвичайно цікавим завданням. А ще Єгова доручив Адаму дати назви тваринам, хоча міг зробити це й сам (Бут. 2:19, 20). Напевно, перш ніж вибрати підхожу назву, Адам уважно вивчав кожну тварину, помічав її особливості і придивлявся до повадок. Без сумніву, цей процес приносив йому багато задоволення і допомагав побачити в Єгові мудрого та винахідливого митця. w23.03 15, абз. 3
|
У Біблії говориться, що на землі воскреснуть дві групи людей, які отримають шанс жити вічно,— «праведні» і «неправедні». Праведні — це ті, хто за свого життя вірно служив Єгові. А неправедні — це ті, хто Єгові не служив. Чи те, що Бог воскресить ці дві групи людей, означає, що всі вони записані в книзі життя? Праведні потрапляють у книгу життя ще до своєї смерті. А що стається після неї? Чи їхні імена і далі записані в цій книзі? Так, тому що вони і далі живуть у пам’яті Єгови. «Він Бог не мертвих, а живих, бо для нього всі вони живі» (Луки 20:38). Це означає, що, коли праведні воскреснуть на землі, їхні імена все ще будуть записані в книзі життя, хоч і олівцем (Луки 14:14). w22.09 16, абз. 9, 10
|
За що ти любиш Ісуса Христа? Ісус обстоює правду, смирення і праведність. Оскільки ти любиш правду і праведність, немає нічого дивного в тому, що ти любиш і Ісуса — того, хто завжди мужньо виступав на їхній захист (Ів. 18:37). Але в псалмі сказано, що Ісус також обстоює смирення. Як він це робить? Подаючи приклад у тому, як виявляти цю рису. Він ніколи не прагне слави для себе, а завжди віддає її своєму Батькові (Марка 10:17, 18; Ів. 5:19). Які почуття в тебе виникають, коли ти роздумуєш про смирення Ісуса? Хіба у твоєму серці не розпалюється любов до Божого Сина? Хіба тобі не хочеться йти його слідами? Але подумай: чому Ісус смиренний? Тому що таким є Єгова. Ісус дуже любить свого Батька і досконало наслідує всі його риси (Пс. 18:35; Євр. 1:3). Звичайно, це не може не приваблювати. w23.03 3, 4, абз. 6, 7
|
Остання біблійна книга починається такими словами: «Об’явлення, передане Ісусом Христом, яке дав йому Бог, аби виявити його рабам, що́ незабаром має відбутися» (Об’яв. 1:1). Тож цілком логічно, що нам хочеться бути в курсі того, що відбувається у світі, і знати, як виконуються біблійні пророцтва. І, звичайно ж, нам завжди цікаво обговорювати ці теми з іншими. Обговорювати біблійні пророцтва — це добре. Але нам треба бути обережними, щоб не поширювати особистих припущень. Чому? Бо це може створити поділення у зборі. Наприклад, ми можемо почути заяви від світових лідерів про те, як вони збираються вирішити той чи інший конфлікт і встановити на землі мир та безпеку. Однак замість того, щоб поспішно стверджувати, що це виконання пророцтва з 1 Фессалонікійців 5:3, краще дослідити актуальну інформацію, подану в наших публікаціях. Якщо всі у зборі спиратимуться на пояснення від організації Єгови, вони будуть мати «цілковиту
...
Читати далі »
|
Біблія є яскравим доказом того, що найвидатніша риса її Автора — це любов. Саме любов’ю Єгова керувався, коли вирішував, що записати в Біблії, а чого не записувати. Він не став перевантажувати Біблію зайвими подробицями (Ів. 21:25). Також Єгова подбав, щоб Біблія не принижувала нашої гідності. Він не став давати нам безкінечний список правил і розписувати кожен наш крок. Натомість Єгова записав у своєму Слові історії з життя, яскраві пророцтва і практичні поради, які допомагають нам самостійно приймати рішення. Таким чином Біблія спонукує нас слухатися Єгови не з примусу, а з любові. З біблійних розповідей ми бачимо, що Єгові не байдуже до наших переживань. Нам легко зрозуміти біблійних героїв, адже це були люди «з такими ж почуттями, як у нас» (Як. 5:17). А коли ми читаємо, як Єгова з ними поводився, то щораз більше переконуємося, що він «дуже ніжний у виявленні почуттів та милосердний» (Як. 5:11). w23.02 6, а
...
Читати далі »
| |
