Роздумуйте про те, що Єгова зробив особисто для вас. Без сумніву, ви відчули на собі виконання багатьох обіцянок, записаних в Божому Слові. Наприклад, Ісус обіцяв, що його Батько подбає, аби ви мали все необхідне для життя (Матв. 6:32, 33). Також Ісус запевнив, що Єгова даватиме вам святий дух, коли ви будете його просити (Луки 11:13). Чи Єгова порушив бодай одну з цих обіцянок? Звичайно, ні. А їх є ще дуже багато. Бог сказав, що буде пробачати вам гріхи, потішати вас і годувати духовно (Матв. 6:14; 24:45; 2 Кор. 1:3). Роздумуйте над тим, що Єгова робив для вас у минулому. Тоді у вас буде міцна надія на те, що і в майбутньому він виконає всі свої обіцянки. Як написав псалмоспівець, «щаслива людина... яка надіється на Єгову, Бога свого... на того, хто завжди залишається вірним» (Пс. 146:5, 6). w22.10 28, абз. 15, 17
|
Коли ми бачимо, скільки біблійних пророцтв уже виконалося, у нас не залишається жодних сумнівів у тому, що Божим обіцянкам можна довіряти. Ми поділяємо почуття псалмоспівця, який сказав Єгові: «Я прагну спасіння, яке ти даєш, бо твоє слово — надія моя» (Пс. 119:81). Завдяки тому що Єгова великодушно подарував нам своє Слово, ми маємо «майбутнє і надію» (Єрем. 29:11). Свої сподівання ми покладаємо не на людей, а на Бога. Тож продовжуймо поглиблювати довіру до Божого Слова, ретельно досліджуючи біблійні пророцтва. Ще одна підстава довіряти Біблії — це те, що її поради допомагають людям змінити своє життя на краще (Пс. 119:66, 138). Наприклад, у сім’ях, які ще вчора були на межі розлучення, сьогодні панує атмосфера любові. А діти в таких сім’ях почуваються щасливими й захищеними (Еф. 5:22—29). w23.01 5, абз. 12, 13
|
Єгова показав, що могутніший за цілі союзи людських правителів. З Божою підтримкою ізраїльтяни завоювали велику частину Обіцяного краю (Іс. Нав. 11:4—6, 20; 12:1, 7, 24). Згадаймо ще деякі ситуації, які доводять, що Єгова дійсно є Верховним Правителем. Якось вавилонський цар Навуходоносор почав вихвалятися своєю силою, міццю та величчю і ні слова не згадав про Єгову, якому насправді належить уся слава. За це Бог вразив його безумством. Одужавши, Навуходоносор «віддав хвалу Всевишньому» і визнав, що «[Боже] правління — правління вічне». Також він сказав: «Ніхто не може його стримати» (Дан. 4:30, 33—35). Псалмоспівець написав: «Щасливий народ, чий Бог — Єгова, народ, який він вибрав собі у власність» (Пс. 33:12). Справді, у нас є всі підстави бути відданими Єгові! w22.10 15, 16, абз. 13—15
|
Лише уявіть той день, коли на землі почнеться воскресіння. Всі ми дуже хочемо знову побачити близьких людей, яких у нас забрала смерть. І Єгова теж цього прагне (Йова 14:15). Під час Тисячолітнього правління Христа нас чекатиме багато приємних зустрічей. «Праведні», чиї імена записані в книзі життя, отримають «воскресіння життя» (Дії 24:15; Ів. 5:29). Можливо, наші рідні і друзі, які належать до цієї групи, воскреснуть одними з перших. Також до життя повернуться «неправедні», зокрема ті, хто не мав можливості дізнатися про Єгову і служити йому. Вони отримають «воскресіння суду». Воскресне величезна кількість людей, і всіх їх потрібно буде навчати (Ісаї 26:9; 61:11). Тож на землі відбуватиметься наймасштабніша освітня кампанія за всю історію людства (Ісаї 11:10). w22.09 20, абз. 1, 2
|
Боже Слово вже тисячі років дає людям надійне керівництво. Але як цій книзі взагалі вдалося так довго проіснувати? Єгова подбав, щоб було зроблено багато копій священного тексту. Звісно, переписувачі, які цим займалися, не були досконалими, але до свого завдання вони ставилися дуже сумлінно. Ось як один учений висловився про Єврейські Писання: «Можна з упевненістю сказати, що текст жодної іншої стародавньої праці не дійшов до нас настільки ж точним». Тож можна не сумніватися, що в Біблії досі містяться ті самі думки, які в неї з самого початку вклав її Автор. Від Єгови походить «кожен добрий дар, кожен досконалий дарунок» (Як. 1:17). Серед усіх цих дарів Біблія є одним з найкращих. Мабуть, ви погодитесь, що подарунок може багато що розповісти про людину, яка його подарувала, і показати, наскільки добре вона нас знає. Це стосується і Біблії. Вона розповідає нам про Єгову і показує, наскільки добре він знає нас і наші потреби. w23.
...
Читати далі »
|
Зверніть увагу, що тут сказано «женеться». Це означає, що для Єгови важливо, аби ми докладали зусиль. Якщо ми будемо це робити, він терпеливо допомагатиме нам досягти мети (Пс. 84:5, 7). Божі норми праведності не обтяжливі (1 Ів. 5:3). Навпаки, вони служать для нас захистом, і цей захист нам потрібен кожного дня. Пригадайте приклад апостола Павла про духовне озброєння (Еф. 6:14—18). Павло згадав про «нагрудник праведності», який символізує норми Єгови. Так само як нагрудник захищав буквальне серце воїна, Божі норми праведності захищають наше символічне серце від неправильних думок, бажань і почуттів. Тому нагрудник праведності ніколи не можна знімати! (Присл. 4:23). w22.08 29, абз. 13, 14
|
До римського збору належали і євреї, і люди з інших народів. Після того як Мойсеїв закон був скасований, служителям Єгови вже не треба було дотримуватися заборони на вживання певної їжі (Марка 7:19). І деяким християнам єврейського походження вдалося змінити своє мислення. Деяким, але не всім. Частина збору і далі відмовлялась від певної їжі, і в результаті виникло поділення. Тому у своєму листі апостол Павло наголосив на важливості миру. Так він показав одновірцям, що суперечки мають руйнівний вплив як на окремих вісників, так і на цілий збір (Рим. 14:19, 20). Він і сам був готовий змінювати свою поведінку, аби тільки не стати для когось каменем спотикання (1 Кор. 9:19—22). Ми теж не нав’язуємо іншим своїх особистих уподобань, адже хочемо зміцняти братів та сестер і бути з ними в мирі. w22.08 22, абз. 7
|
Єгова особисто звернувся до Йова та нагадав йому про свою безмежну мудрість. Бог розповів про багатьох дивовижних тварин і звернув увагу на те, як ніжно він турбується своїми створіннями (Йова 38:1, 2; 39:9, 13, 19, 27; 40:15; 41:1, 2). Крім того, він зміцнив і потішив Йова через молодого чоловіка Елігу. Елігу запевнив його у тому, що Єгова завжди винагороджує своїх служителів за витривалість. Єгова також спонукав Елігу з любов’ю виправити мислення Йова. Елігу нагадав йому про те, наскільки він незначний у порівнянні з Творцем усесвіту. І це допомогло Йову не зосереджуватись на собі. А ще Єгова дав Йову завдання: він попросив його помолитися за трьох своїх товаришів, які згрішили (Йова 42:8—10). Ми теж можемо розраховувати на підтримку Єгови. Як саме він нам допомагає? Сьогодні Єгова не говорить з нами особисто, як це було у випадку з Йовом. Але він звертається до нас зі сторінок свого Слова, Біблії (Рим. 15:4). w22.08 11, абз. 10, 11
...
Читати далі »
|
Кожен член сім’ї має пам’ятати, що є речі, про які не слід розповідати іншим. Припустімо, брат вважає якусь звичку своєї дружини смішною. Чи варто розповідати про це іншим? Звичайно, що ні, адже це поставило б його дружину в незручне становище. Якщо він її любить, то ніколи не завдасть їй болю (Еф. 5:33). Батьки, пам’ятайте, що ваші діти (особливо якщо вони підлітки) хочуть, аби до них ставилися з повагою. Тому не принижуйте їх, розповідаючи іншим про їхні помилки (Кол. 3:21). Те саме стосується і вас, діти: вчіться розсудливості і не розказуйте всім підряд про недоліки своїх батьків. Якщо кожен докладатиме зусиль, щоб не говорити зайвого, у сім’ї пануватиме довірлива атмосфера. w22.09 10, абз. 9
|
Ти пройшов немалий шлях. Ти ретельно і, можливо, не один рік вивчав Біблію. Завдяки цьому ти переконався, що Біблія — це Боже Слово. Також ти познайомився з її Автором і полюбив його. Твоя любов до Єгови стала настільки сильною, що ти вирішив присвятити йому своє життя і охреститися. Це найкраще рішення, яке ти міг прийняти. На своєму шляху до хрещення ти подолав багато перешкод. Але не поспішай розслаблятися. Тепер Сатана буде робити все, щоб твоя любов до Єгови охолола і ти перестав йому служити (Еф. 4:14). Що тобі робити, аби залишатися відданим Єгові і дотримуватися своєї обітниці присвячення? Потрібно «наполегливо [йти] до зрілості» (Євр. 6:1). w22.08 2, абз. 1, 2
|
Якось двоє апостолів, Яків та Іван, послали до Ісуса свою маму, щоб та попросила для них видатного становища в Царстві (Матв. 20:20, 21). Як бачимо, вони пішли на поводі у своїх амбіцій і гордості (Присл. 16:18). Інші апостоли теж показали себе не з найкращої сторони. У Біблії сказано: «Коли про це почули 10 інших учнів, то обурилися на тих двох братів» (Матв. 20:24). Можна уявити, яка перепалка почалася між двома братами і рештою апостолів. А як повівся Ісус? Він не розгнівався і не став казати, що знайде собі кращих апостолів, які будуть смиреннішими і завжди любитимуть один одного. Натомість Ісус терпеливо виправив своїх учнів. Він пам’ятав, що насправді вони хороші люди (Матв. 20:25—28). Ісус не переставав їх любити. w23.03 28, 29, абз. 10—13
|
Завдяки надії ми залишаємося непохитними, хоч би які вітри кружляли довкола, і зберігаємо спокій, знаючи, що попереду нас чекають кращі часи. Ми готові навіть до переслідувань, адже про них попереджав Ісус (Ів. 15:20). Пам’ятаючи, яку нагороду нам пообіцяв Єгова, ми неухильно тримаємося свого курсу. Завдяки надії Ісус залишався непохитним навіть перед лицем смерті. У день П’ятидесятниці 33 року н. е. апостол Петро процитував пророцтво про Ісуса з книги Псалмів. Зверніть увагу, скільки спокою і впевненості в цих словах: «Я житиму надією, бо ти не залишиш мене в могилі і не допустиш, щоб твій відданий слуга побачив тління... Коли я стоятиму перед твоїм обличчям, мене переповнюватиме велика радість» (Дії 2:25—28; Пс. 16:8—11). Ісус ні хвилини не сумнівався, що Бог його воскресить, і пам’ятав, яка радість його чекає — він знову буде зі своїм Батьком у небі (Євр. 12:2, 3). w22.10 25, абз. 4, 5
|
Єгова пообіцяв, що в наш час об’єднає людей з кожної нації, племені та мови і вони разом поклонятимуться йому. Цю групу в Біблії названо «великим натовпом людей» (Об’яв. 7:9, 10). Незважаючи на те, що люди, які належать до великого натовпу, дуже різні, вони об’єднані у всесвітнє братство, в якому панує мир (Пс. 133:1; Ів. 10:16). А ще вони охоче діляться своєю надією на краще майбутнє з кожним, хто готовий їх слухати (Матв. 28:19, 20; Об’яв. 14:6, 7; 22:17). Якщо ви належите до цього великого натовпу, то, без сумніву, теж дорожите своєю надією. Диявол хоче вкрасти нашу надію. Його мета — переконати нас у тому, що Єгова не виконає своїх обіцянок. Якщо Сатані це вдасться, то ми знеохотимося і навіть можемо перестати служити Єгові. w22.06 20, 21, абз. 2, 3
|
Якщо якась людина вчинила проти нас гріх, навіть серйозний, нам не потрібно вирішувати, заслуговує вона на прощення чи ні. Це вирішує Єгова. Як добре, що він не поклав цю відповідальність на нас! Але дещо ми все-таки можемо зробити. Незалежно від того, попросила в нас людина пробачення чи ні, ми можемо простити її в тому значенні, що перестанемо тримати на неї зло. Звичайно, це легше сказати, ніж зробити, особливо якщо нам завдали сильного болю. Але зверніть увагу, що говорилося у «Вартовій башті» за 15 вересня 1994 року: «Простити грішникові не означає похвалювати його гріх. Для християнина прощення означає довірливо залишити справу в руках Єгови. Він є праведним Суддею усього всесвіту, і він встановить справедливість у відповідний час». w22.06 9, абз. 6, 7
|
Коли кожен віддає Єгові найкраще і не порівнює себе з іншими, в зборі панує мир та єдність. Так було в першому столітті. Тоді християни мали різні дари та обов’язки (1 Кор. 12:4, 7—11). Все ж між ними не було суперництва і поділень. Павло заохочував одновірців використовувати свої дари, щоб «зміцня[ти] Христове тіло». Збору в Ефесі він написав: «Якщо кожна окрема частина тіла діє належно, це сприяє росту цілого тіла, а зміцняється воно завдяки любові» (Еф. 4:1—3, 11, 12). Застосовуючи цю пораду, християни сприяли миру і єдності. Така сама атмосфера панує сьогодні і в наших зборах. Отже, не порівнюйте себе з іншими. Вчіться від Ісуса і наслідуйте його риси. Будьте впевнені, що «не є Бог неправедний, щоб забути вашу працю» (Євр. 6:10). Єгова цінує те, що ви віддаєте йому найкраще. w22.04 14, абз. 15, 16
| |
