Якось двоє апостолів, Яків та Іван, послали до Ісуса свою маму, щоб та попросила для них видатного становища в Царстві (Матв. 20:20, 21). Як бачимо, вони пішли на поводі у своїх амбіцій і гордості (Присл. 16:18). Інші апостоли теж показали себе не з найкращої сторони. У Біблії сказано: «Коли про це почули 10 інших учнів, то обурилися на тих двох братів» (Матв. 20:24). Можна уявити, яка перепалка почалася між двома братами і рештою апостолів. А як повівся Ісус? Він не розгнівався і не став казати, що знайде собі кращих апостолів, які будуть смиреннішими і завжди любитимуть один одного. Натомість Ісус терпеливо виправив своїх учнів. Він пам’ятав, що насправді вони хороші люди (Матв. 20:25—28). Ісус не переставав їх любити. w23.03 28, 29, абз. 10—13
|
