Що ми відчуваємо, коли втрачаємо близьку людину? Тугу, смуток і біль. Напочатку нас можуть мучити спогади про те, якими були її останні дні, особливо якщо перед смертю вона страждала. Але з часом у нашому серці оживають і радісні спогади про те, скільки всього ми від неї навчилися, як вона вміла підняти нам настрій і підтримати у важку хвилину. У період Спомину ми багато читаємо і роздумуємо про страждання та смерть Ісуса (1 Кор. 11:24, 25). Звичайно, це не може не викликати в нас смутку. Але разом з тим ми пригадуємо, як Ісус навчав людей і скільки добра він для них зробив. А ще ми уявляємо, чим він займається зараз і що здійснить для нас у майбутньому. w23.01 26, абз. 1, 2
Читання Біблії у період Спомину: (події до заходу сонця, 15 нісана) Матвія 27:62—66 (події після заходу сонця, 16 нісана) Марка 16:1
|
Віддавши свого Сина як викуп за наші гріхи, Бог відкрив перед нами двері до вічного життя (Матв. 20:28). Апостол Павло пояснив це так: «Оскільки смерть прийшла через одного чоловіка, воскресіння з мертвих теж прийде через одного чоловіка. Бо, як через Адама всі помирають, так завдяки Христу всі оживуть» (1 Кор. 15:21, 22). Єгова вже зробив конкретні кроки, щоб люди могли отримати вічне життя. Зокрема він призначив Ісуса Царем і обирає з-поміж людей 144 000 його співправителів (Об’яв. 5:9, 10). Разом вони утворюють Месіанське Царство, яке подбає, щоб на землі виконувалась Божа воля, як згадується у зразковій молитві Ісуса (Матв. 6:9, 10). w22.12 5, абз. 11, 12
Читання Біблії у період Спомину: (події до заходу сонця, 14 нісана) Марка 15:1—47
| |
