Ісус навчав людей істин про Боже Царство і розповідав їм, скільки благословень воно принесе. Ми вдячні за викупну жертву, адже вона відкрила перед нами можливість стати близькими друзями Єгови та Ісуса. Завдяки їй ми маємо надію отримати вічне життя і знову побачити близьких людей, яких забрала смерть (Ів. 5:28, 29; Рим. 6:23). Звичайно, ми нічим не заслужили цих подарунків і ніколи не зможемо за них відплатити (Рим. 5:8, 20, 21). Зате ми можемо показати Єгові та його Сину, наскільки вдячні за все, що вони для нас зробили. Як саме? Охоче жертвуючи своїм часом, силами та грошима, аби сприяти справам Царства. Наприклад, ми пропонуємо свою допомогу у будівництві та обслуговуванні наших споруд для поклоніння. w23.01 26, абз. 3; 28, абз. 5
Читання Біблії у період Спомину: (події до заходу сонця, 9 нісана) Марка 11:1—11
|
Наприкінці XIX століття Чарлз Тейз Рассел і невелика група його однодумців почали глибоко досліджувати Боже Слово. Вони хотіли зрозуміти, для чого насправді помер Ісус і як потрібно відзначати його смерть. Які ж ми раді, що Єгова поблагословив зусилля тих старанних дослідників Біблії! Завдяки цьому ми розуміємо, що́ Ісусова жертва означає для людства (1 Ів. 2:1, 2). Ми знаємо, яке прекрасне майбутнє чекає Божих служителів. Дехто з них отримає безсмертя і перебуватиме на небі, а решта вічно житиме на землі. Чим більше ми роздумуємо про цінність викупу і про те, як сильно нас любить Єгова, тим сильніше самі його любимо (1 Пет. 3:18). Так само як наші брати у XIX столітті, ми кожного року запрошуємо інших відзначити з нами Спомин за зразком, який залишив Ісус. w23.01 21, абз. 6, 7
Читання Біблії у період Спомину: (події після заходу сонця, 9 нісана) Марка 14:3—9
|
Новосформований збір у Фессалоніках стикнувся з жорстокими переслідуваннями. Розлючені юдеї зібрали натовп і витягли «деяких братів до начальників міста» (Дії 17:6). Лише уявіть, як налякалися ті новонавернені християни. Чи тепер їхній запал у служінні згасне? Апостол Павло не хотів, щоб це сталося. Він подбав, щоб місцевий збір не залишився без підтримки. Павло послав туди Тимофія. У своєму листі до фессалонікійців Павло написав: «Ми хотіли, аби він допоміг вам бути стійкими і потішив вас, зміцнивши цим вашу віру, щоб через ці лиха ніхто не похитнувся» (1 Фес. 3:2, 3). Свого часу Тимофій бачив, як Павло зміцнював братів у Лістрі і як їх благословляв Єгова. Тому Тимофій міг впевнено сказати братам і сестрам з Фессалонік, що в них теж усе буде добре (Дії 14:8, 19—22; Євр. 12:2). w22.08 21, абз. 4
|
Єгова заохочує вас звертатися до нього в молитвах. Він бачить, з чим вам доводиться боротися, і запевняє, що в будь-який час вас вислухає. Єгові подобається слухати молитви своїх служителів (Присл. 15:8). Якщо вам здається, що ви залишилися сам на сам зі своїми проблемами, виливайте своє серце Єгові (Пс. 62:8). Розказуйте Богові про всі свої почуття і просіть його допомогти вам з ними впоратись. Також ви можете просити у Єгови сміливості, щоб обстоювати свої переконання, і мудрості, щоб підбирати правильні слова (Луки 21:14, 15). А якщо вас гнітять тривожні думки, просіть Єгову, щоб він допоміг вам звіритися комусь зі зрілих християн. Ви можете навіть помолитися про те, щоб людина, з якою ви будете говорити, змогла вас зрозуміти. Отож, помічайте, як Єгова відповідає на ваші молитви, і приймайте допомогу інших. Тоді ви побачите, що ви не самі. w22.08 10, абз. 6
|
У бою воїну потрібно захищати свою голову, тому йому не обійтися без шолома. Ми беремо участь у духовній війні, і нам потрібно захищати свій розум від нападів Сатани. Намагаючись зіпсувати наше мислення, він постійно бомбардує нас спокусами та різними безбожними ідеями. Тому нам не обійтися без надії. Вона, наче шолом, оберігає наш розум і допомагає залишатися вірними Єгові. Якщо наша надія слабне і ми постійно роздумуємо про те, як задовольняти свої егоїстичні бажання, то можемо почати поводитись так, наче в нас немає ніякого майбутнього. Це сталося з деякими християнами у стародавньому Коринфі. Вони перестали вірити в одну з головних обіцянок Бога — обіцянку про воскресіння (1 Кор. 15:12). Пишучи їм листа, Павло пояснив, що тим, хто не має надії на майбутнє, не залишається нічого, окрім як жити одним днем (1 Кор. 15:32). Сьогодні є багато людей, які не надіються на Бога і просто намагаються взяти від життя все, що можуть. Але ми повністю довіряє
...
Читати далі »
|
Ми можемо просити Єгову, щоб він підтримав наших одновірців, які хворіють або потерпають від стихійних лих, переслідувань та інших бід. Нам також варто молитися за саможертовних братів і сестер, які допомагають тим, хто опинився в скруті. Можливо, і серед ваших знайомих є ті, хто переживає важкі часи. Чому б не згадувати їх по імені у своїх молитвах? Просячи Єгову допомогти нашим одновірцям, ми виявляємо до них любов. Наші молитви допомагають і тим, хто бере провід в організації Єгови. Ці брати дуже вдячні за них. Апостол Павло теж цінував молитви одновірців. Він писав: «Моліться також за мене, щоб, коли я відкриватиму уста, мені були дані слова і щоб я міг сміливо проголошувати священну таємницю, пов’язану з доброю новиною» (Еф. 6:19). В наших зборах багато невтомних старійшин, які піклуються про нас. Ми виявляємо до них любов, коли просимо Єгову благословити їхній труд. w22.07 23, 24, абз. 14—16
|
Вибухнула на небі війна: Михаїл разом зі своїми ангелами воював проти дракона. Дракон і його ангели воювали, але не перемогли, і вже не було їм місця на небі (Об’яв. 12:7, 8).
Сатана зазнав поразки у війні, передреченій у 12-му розділі Об’явлення, і разом з демонами був скинений на землю. Він розлючений і весь свій гнів виливає на людство, тому в Біблії влучно сказано: «Горе землі» (Об’яв. 12:9—12). Як це пророцтво зміцнює нашу віру? Події у світі і зміни, які відбуваються в людях, показують, що Ісус вже став Царем. Тож нам не варто занадто переживати, коли ми бачимо жорстокість і насилля. Навпаки, ми маємо радіти, що біблійні пророцтва сповнюються і Боже Царство вже править (Пс. 37:1). Крім того, ми розуміємо, що з наближенням Армагеддону ситуація буде тільки погіршуватись (Марка 13:8; 2 Тим. 3:13). І ми дуже вдячні нашому люблячому небесному Батькові за те,
...
Читати далі »
|
У Біблії говориться: «Страх перед Єговою — початок мудрості, і знання про Найсвятішого дає розуміння» (Присл. 9:10). Тож, коли ми стоїмо перед важливим рішенням, нам потрібно спиратися на знання про Найсвятішого, тобто намагатися зрозуміти погляд Єгови на цю справу. Як це робити? Потрібно досліджувати Біблію і основані на ній публікації. Такий підхід буде свідчити про справжню мудрість (Присл. 2:5—7). Зробити нас по-справжньому мудрими може тільки Єгова (Рим. 16:27). Саме він є Джерелом справжньої мудрості. Чому його можна так назвати? По-перше, він Творець усього і досконало знає своє творіння (Пс. 104:24). По-друге, мудрість видна в усіх його вчинках (Рим. 11:33). І, по-третє, поради Єгови завжди йдуть на користь тим, хто до них прислухається (Присл. 2:10—12). Якщо ми хочемо стати по-справжньому мудрими, то будемо приймати ці основоположні істини і керуватися ними, вирішуючи, що робити, а чого не робити. w22.10 19, абз. 3
...
Читати далі »
|
Сатана намагається змусити нас поступитися своїми принципами, коли наше життя опиняється в небезпеці і ми потребуємо термінового медичного втручання. Лікарі та невіруючі родичі можуть наполягати, щоб ми погодилися на переливання крові, що суперечить Божому закону. Або ж нам можуть пропонувати якісь інші методи лікування, які теж ідуть врозріз з біблійними принципами. Ніхто з нас не хоче помирати. Але ми знаємо, що, навіть якби це сталося, Єгова не перестане нас любити (Рим. 8:37—39). Після своєї смерті друзі Єгови продовжують жити в його пам’яті (Луки 20:37). Він дуже хоче воскресити їх (Йова 14:15). Єгова заплатив високу ціну, щоб ми могли «отрима[ти] вічне життя» (Ів. 3:16). Ми знаємо, що він дуже нас любить і щиро про нас дбає. Тому якщо ми серйозно захворіємо або опинимось перед лицем смерті, то не відвернемось від нашого Бога, а, навпаки, будемо просити в нього потіхи, мудрості і сили (Пс. 41:3). w22.06 18, абз. 16, 17
...
Читати далі »
|
Ісус виявляв до своїх учнів доброту й любов. Чого це нас вчить? Значення мають не тільки помилки інших, але й наша реакція на ці помилки. Якщо нас розізлив одновірець, варто запитати себе: «Чому мене так непокоїть його вчинок? Чи моя реакція не показує, що мені самому треба над чимось попрацювати? А чому взагалі брат так повівся? Може, в нього зараз складний період? Навіть якщо мій гнів виправданий, чи можу я виявити любов і закрити очі на образу?» Чим більше любові ми виявляємо до інших, тим переконливіше доводимо, що є справжніми послідовниками Ісуса. А ще ми вчимося від Ісуса завжди ставитися до одновірців з розумінням (Присл. 20:5). Звісно, на відміну від Христа, ми не можемо бачити сердець. Зате ми можемо поблажливо ставитись до недоліків братів і сестер (Еф. 4:1, 2; 1 Пет. 3:8). Нам буде легше це робити, якщо ми більше дізна́ємося про їхнє минуле. w23.03 30, абз. 14—16
|
Час від часу над тобою можуть брати верх старі звички, і ти можеш знеохочуватися через те, що тобі ніяк не вдається досягти своєї цілі. Що допоможе тобі не опускати рук? Любов до Єгови. Твоя любов до Бога безцінна (Присл. 3:3—6). З її допомогою ти зможеш подолати будь-які життєві негаразди. У Біблії часто згадується про віддану любов Єгови до його служителів. Вона вічна і ніколи не згасає. А тепер задумайся: ти створений за Божим образом (Бут. 1:26). Значить, у твоєму серці може бути така ж любов до Єгови. Як її розвинути? Почни з вдячності (1 Фес. 5:18). Кожного дня запитуй себе: «Як Єгова виявив до мене любов сьогодні?» Після цього звертайся до нього в молитві й окремо дякуй за кожен його подарунок. Ти маєш усвідомити, що Єгова любить не тільки людей загалом, а й особисто тебе. w23.03 12, абз. 17—19
|
Ісус заохочував своїх послідовників тягнутися до праведності (Матв. 5:6). Це означає, що в нас має бути сильне бажання робити те, що правильне, добре і чисте в Божих очах. Чи ти любиш правду і праведність? Ми впевнені, що так. Ти ненавидиш брехню і зло у всіх їхніх проявах (Пс. 119:128, 163). Той, хто говорить неправду, уподібнюється до Сатани, правителя цього світу (Ів. 8:44; 12:31). Одна з його цілей — зводити наклеп на святе ім’я Бога Єгови. Сатана робить це ще від часу бунту в Едемі. Він виставив Єгову егоїстичним і нечесним Правителем, який приховує від людей щось добре (Бут. 3:1, 4, 5). Бре́хні Сатани продовжують отруювати розуми і серця людей. Через це багато хто не любить правду і під впливом Сатани погрузає в гріху (Рим. 1:25—31). w23.03 2, абз. 3
| |
