Упродовж всього служіння Ісуса вірні апостоли були для нього справжніми друзями (Присл. 18:24). Ісус дорожив такими друзями. Коли Ісус виконував служіння, його рідні брати не вірили в нього (Ів. 7:3—5). Якось його родичі навіть подумали, що він зійшов з розуму (Марка 3:21). А вірним апостолам в ніч перед своєю смертю Ісус сказав слова, записані в сьогоднішньому вірші. Інколи апостоли засмучували Ісуса. Однак він не зосереджувався на їхніх помилках, а бачив, що вони вірили в нього (Матв. 26:40;
...
Читати далі »