Ісус прирівняв себе до пастуха, а своїх послідовників — до отари овець. Подумай: чи можна було б назвати отарою п’ять овець, якщо дві з них пасуться на пагорбі, інші дві — в долині, а ще одна — деінде? Зазвичай отара овець пасеться разом під проводом дбайливого пастуха. Щось подібне можна сказати і про нас. Якщо ми навмисно відокремлюємось від збору, то не зможемо йти за своїм Пастирем. Нам треба збиратися разом з іншими християнами і залишатися в «одній отарі» під проводом «одного пастиря». Відвідуючи зібрання, ми сприяємо єдності нашого братства (Пс. 133:1). Від декого з наших одновірців відмовилися родичі. Але Ісус пообіцяв, що дасть їм духовних членів сім’ї, які будуть любити їх і піклуватися ними (
...
Читати далі »
