Духовний сайт!

Коли нам потрібно прийняти важливе рішення, потрібно звертатися до Біблії, в якій містяться найліпші поради, і з молитвою шукати вказівок Єгови. Бог може наділити нас рисами, необхідними для того, щоб приймати рішення, які узгоджуються з його волею. Завжди запитуйте себе: «Чи це рішення свідчитиме про мою любов до Єгови? Чи воно посприяє радості і миру в моїй сім’ї? І чи воно говоритиме про те, що я терпеливий і добрий?» Єгова не змушує нас любити його і служити йому. Бог наділив нас свободою волі і визнає, що ми маємо право і відповідальність вибирати, чи будемо служити йому (Іс. Нав. 24:15;Еккл. 5:4). Але він очікує, що ми будемо дотримуватися своїх рішень, прийнятих на основі його порад. Якщо ... Читати далі »

Коли ізраїльтяни перейняли грішну поведінку ханаанців, Єгова перестав їх захищати (Суд. 2:1—3, 11—15; Пс. 106:40—43). Лише уявіть, як тяжко було побожним сім’ям залишатися відданими Єгові у ті похмурі часи. А втім, Біблія згадує таких вірних Богові служителів, як Їфтах, Елкана, Анна і Самуїл. Вони прагнули тішити серце Єгови (1 Сам. 1:20—28; 2:26). Ми живемо у світі, в якому люди думають і поводяться так, як стародавні ханаанці,&m ... Читати далі »

Свідки Єгови з готовністю віддають урядовцям пошану так, як від них очікується і як прийнято в їхній місцевості. Ми співпрацюємо з ними, коли вони виконують свої обов’язки. Звичайно, віддаючи їм пошану і підкоряючись їм, ми маємо бути поміркованими і не виходити за рамки біблійних вимог. Ми не можемо виявляти непослух Богові чи порушувати християнський нейтралітет (1 Пет. 2:13—16). Служителі Єгови в минулому подали приклад у тому, як ставитися до світської влади та посадових осіб. Коли Римська імперія видала постанову про перепис, Йосип і Марія послухалися цієї постанови. Вони пішли до Віфлеєма, хоча Марія невдовзі мала народити свою першу дитину (Луки 2:1—5). Коли проти Павла висунули звинувачення, ... Читати далі »

Від самого початку свого служіння Ісус дозволяв Писанням впливати на його життя. Навіть промовляючи останні слова перед смертю, Ісус цитував месіанські пророцтва (Матв. 27:46; Луки 23:46). На відміну від нього, релігійні провідники того часу нехтували Божим Словом щоразу, коли воно суперечило їхнім традиціям. Навівши слова, які Єгова передав через пророка Ісаю, Ісус сказав про цих релігійних провідників: «Ці люди шанують мене своїми устами, але їхні серця далеко від мене. Проте даремно вони поклоняються мені, бо видають людські заповіді за Божі вчення» (Матв. 15:7—9). Ісус дозволяв Божому Слову впливати не лише на його вчинки. Він покладався на нього й то ... Читати далі »

Тепер Адаму та Єві потрібно було зробити вибір: послухатися Єгови чи змія. Вони прийняли рішення не послухатися Бога (Бут. 3:6—13). Повставши проти Єгови, Адам і Єва втратили досконалість. Крім того, вони віддалилися від Єгови, «очі [якого] надто чисті, щоб спокійно дивитись на зло». Він не зносить неправедності (Ав. 1:13). Якби він терпів неправедність, то це поставило б під загрозу майбутнє всіх живих створінь — і на землі, і в небі. А найголовніше, якби Бог закрив очі на гріх, скоєний в Едемі, виникали б сумніви, чи можна йому довіряти. Проте Єгова вірно тримається своїх норм. Він ніколи їх не порушує (Пс. 119:142). О ... Читати далі »

Люди не можуть збагнути того, що відбувається під сонцем. Хоч би як люди старались, вони не зможуть цього збагнути. І навіть якщо вони будуть твердити, що мають достатньо мудрості, усе ж вони цього збагнути не зможуть (Еккл. 8:17).

Завдяки скромності ми можемо приймати мудрі рішення навіть тоді, коли не знаємо, як все повернеться, і не можемо вплинути на це. Наприклад, ми хочемо розпочати повночасне служіння. А що станеться, якщо ми захворіємо? Що, коли наші літні батьки потребуватимуть допомоги? Як ми даватимемо собі раду в похилому віці? Хоч би скільки ми молились чи проводили дослідження, ми не отримаємо повної відповіді на такі запитання. Ми маємо довіряти Єгові і визнавати свої обмежені можливості. Після того як ми прове ... Читати далі »

Давид був вірним усе своє життя. Проте часом він серйозно грішив. Давид учинив перелюб з Вірсавією (2 Сам. 11:1—21). Він не міг повернути все назад і не міг уникнути наслідків своїх помилок. З деякими наслідками йому доводилось миритися решту життя (2 Сам. 12:10—12, 14). Тож Давид потребував віри. Він мав покладатися на Єгову, сподіваючись, що Бог простить його і допоможе йому зносити наслідки своїх вчинків, якщо він щиро розкається. Ми всі недосконалі, тому грішимо. Деякі помилки серйозніші за інші. Не завжди ми можемо виправити свої помилки. Нам доводиться жити з їхніми наслідками ( ... Читати далі »

Цар стародавнього Ізраїля Саул на початку свого правління був скромним чоловіком, який заслуговував поваги (1 Сам. 9:1, 2, 21; 10:20—24). Але невдовзі після того, як Саул став царем, він зробив кілька зухвалих вчинків. Коли Божий пророк Самуїл не прийшов до Гілгала у призначений час, Саул роздратувався. Філістимляни готувалися до битви, а ізраїльтяни почали розбігатися від Саула. Він, мабуть, думав: «Я мушу щось робити і то швидко». Тож він склав жертву Богові, хоча не мав на це права. Єгові це не сподобалося (1 Сам. 13:5—9). Коли Самуїл прийш ... Читати далі »

Що мав на увазі Ісус, сказавши: «Ніколи не тривожтесь»? Безумовно, він не вважав, що Божий служитель ніколи в житті не відчуватиме тривоги. Ісус хотів, щоб його учні зрозуміли, що, надмірно тривожачись, ми не вирішуємо проблем. Кожен день має свої труднощі, тому християнам не потрібно додавати до теперішніх переживань ще й переживання про минуле чи майбутнє. Буває, що християнин безпідставно тривожиться через проблеми, які могли б виникнути в майбутньому. Однак тобі не треба мучити себе переживаннями про події, про які ти нічого не знаєш. Чому? Тому що часто все стається не так погано, як ми це уявляли. Більш того, не існує ситуації, непідвладної Богові, на якого ти можеш покласти всі свої тривоги. Не сумнівайся, Бог може винагородити своїх вірних служителів і допомогти їм долати тривожні думки про минуле, теперішнє і майбутнє.  ... Читати далі »

Щороку в річницю смерті Ісуса Христа ви, мабуть, читаєте Римлян 8:15—17. У цьому уривку пояснюється, звідки християни знають, що вони помазані,— святий дух свідчить разом з їхнім духом. 8-й розділ Римлян переважно звернений до помазаних християн. Вони отримують «дух» як ті, хто чекає, «коли Бог [їх] усиновить, визволить з [їхніх фізичних] тіл» (Рим. 8:23). У майбутньому вони будуть Божими синами в небі. Чому це можливо? Тому що вони стали охрещеними християнами і Бог застосував викуп їм на благо, простив їхні гріхи і визнав їх праведними як своїх духовних синів (Рим. 3:23—26; ... Читати далі »

За кілька десятиліть до Першої світової війни Чарлз Тейз Рассел і його товариші зрозуміли, що організації загальновизнаного християнства не навчали біблійної правди. Тож вони вирішили не мати нічого спільного з фальшивою релігією, так як вони це розуміли в той час. Уже в листопаді 1879 року в «Сіонській вартовій башті» прямо говорилось про їхню біблійну позицію: «Кожну церкву, яка заявляє, що є чистою дівою, зарученою з Христом, але яка насправді об’єднана зі світом (звіриною) і має його підтримку, ми, висловлюючись біблійною мовою, повинні засудити як церкву-розпусницю» — мається на увазі Вавилон Великий (Об’яв. 17:1, 2). Богобоязливі чоловіки і жінки знали, що їм слід робити. Вони не могли сподіватися Божого благословення, якби й далі підтримували фаль ... Читати далі »

Єгова веде і годує членів земної частини своєї організації, послуговуючись «вірним і розсудливим рабом», яким керує Христос, «голова збору» (Матв. 24:45—47; Еф. 5:23). Подібно до керівного органу першого століття, цей раб приймає Боже натхнене слово, тобто звістку, і високо цінує його (1 Фес. 2:13). Біблія наказує нам регулярно приходити на зібрання (Євр. 10:24, 25). Вона настійно радить нам сприяти єдності в тому, у що віримо. Боже Слово каже нам ставити Царство на перше місце в житті ( ... Читати далі »

У своїх листах Павло схвально відгукувався про одновірців. З декотрими з них апостол багато років подорожував і, звісно, знав про їхні недоліки, але він говорив про них добре. Приміром, Павло назвав Тимофія своєю «улюбленою і вірною дитиною», служителем Господа, який щиро подбає про потреби інших християн (1 Кор. 4:17; Філ. 2:19, 20). Апостол похвалив Тита перед коринфським збором, сказавши: «Він мій товариш і співпрацівник, котрий, як і я, служить для вашого блага» (2 Кор. 8:23). Напевно, Тимофій і Тит надзвичайно підбадьорилися, коли довідались, що́ про них думає Павло. Павло і Варнава ризикували своїм ж ... Читати далі »

Християнська віра є цінною рисою. Не всі люди мають її (2 Фес. 3:2). Але Єгова дає віру кожному своєму служителю (Рим. 12:3; Гал. 5:22). Усі, хто має віру, повинні бути дуже вдячними Богові. Ісус Христос сказав, що небесний Батько приводить людей до себе через свого Сина (Ів. 6:44, 65). Якщо людина вірить в Ісуса, то може отримати прощення гріхів. А це відкриває можливість мати близькі стосунки з Єговою і жити вічно ( ... Читати далі »

Якщо ми неспроможні розуміти Боже Слово іноземною мовою, це може загрожувати нашому духовному здоров’ю. У V столітті до н. е., коли юдеї повернулися з Вавилону, деякі їхні діти не говорили єврейською мовою. Неемія, дізнавшись про це, був дуже стурбований. Ці діти, по суті, не могли стати справжніми служителями Єгови, адже вони були не в стані повністю зрозуміти значення Божого Слова (Неем. 8:2, 8). Деякі батьки, котрі служать в іншомовному полі, побачили, що в їхніх дітей згасає інтерес до правди. Чому? Читання іноземною мовою не так сильно впливає на наше серце, як читання рідною мовою. Крім того, неспроможність повноцінно спілкуватися іншою мовою виснажує як розумово, так і духовно. Тому, бажаючи служити Єгові в іншомо ... Читати далі »

Навчаючи інших, Ісус старався досягти їхнього серця, адже він любив Єгову, Боже Слово і людей (Луки 24:32; Ів. 7:46). Така любов допомагає батькам досягати сердець своїх дітей (Повт. 6:5—8; Луки 6:45). Отже, батьки, ретельно досліджуйте Біблію і посібники для її вивчення. Дізнавайтеся більше про творення і читайте статті на цю тему в наших публікаціях (Матв. 6:26, 28). Завдяки цьому ви розширите ... Читати далі »

Ісус думав насамперед не про себе, а про інших, і це допомагало йому виконувати волю Бога. Нам може подобатися якась річ або стиль одягу, але якщо такий одяг відвертатиме увагу людей від нашої звістки, ми не будемо його носити (Рим. 15:2). Християнські батьки мають обов’язок навчати всю свою сім’ю застосовувати біблійні принципи. Тому батьки стежать за тим, щоб і вони самі, і їхні діти тішили серце Бога своїм скромним одягом і зовнішнім виглядом (Присл. 22:6; 27:11). Батьки можуть прищепити своїм дітям належну повагу до святого Бога, якому вони поклоняються, подаючи їм хороший приклад і з любов’ю наставляючи їх. Дуже добре, коли батьки ... Читати далі »

Не можна дозволяти, щоб на нас впливали «твердині» цього світу, до яких належать поширені в ньому теорії, філософії та згубні вчинки, наприклад розпуста, вживання тютюну, а також зловживання алкоголем і наркотиками. До того ж нам доводиться постійно боротися з нашими плотськими слабкостями і знеохоченням (2 Кор. 10:3—6; Кол. 3:5—9). Чи справді можливо перемогти таких сильних супротивників? Так. Але треба докладати зусиль. Порівнявши себе до учасника стародавніх кулачних боїв, Павло сказав: «Я... скеровую удари не так, ніби б’ю повітря» (1 Кор. 9:26). Подібно до кулачного бійця, ми повинні відбивати ... Читати далі »

Маючи таке «точне знання», християни в Колоссах «могли поводитися гідно перед Єговою і в усьому йому догоджати». Це давало їм можливість продовжувати приносити «плід в усякому доброму ділі», зокрема в проповідуванні доброї новини (Кол. 1:10). Щоб служити ефективно, кожен, хто поклоняється Єгові, повинен регулярно вивчати Біблію. Ми маємо допомогти це збагнути людям, з якими проводимо вивчення. Крім того, нам треба самим бути впевненими в його цінності. Важливо, щоб ми самі мали звичку регулярно вивчати Святе Письмо. Спитай себе: «Чи можу я відповісти на основі Біблії, коли хтось ставить мені складне запитання або висловлює думку, яка суперечить біблійним вченням?» Якщо ми розповідаємо іншим про те, яку велику користь приносить нам особисте вивчення Біблії, це може заохоти ... Читати далі »

У Біблії не міститься чітких правил щодо того, якими мають бути любовні ласки, пов’язані з природною статевою близькістю, або якими рамками вони повинні обмежуватися. А втім, у Божому Слові згадуються деякі вияви любові між чоловіком і жінкою (Пісня 1:2; 2:6). У християнському шлюбі як чоловік, так і дружина повинні виявляти одне до одного ніжність. Маючи сильну любов до Бога і ближнього, ми не дозволятимемо нікому й нічому розбивати шлюбні узи. Залежність від порнографії одного з подружніх партнерів нерідко призводить до натягнутих стосунків у сім’ї або навіть руйнує шлюб. Якщо ми відчуваємо, що нас вабить порнографія або що в нас з’являється сексуальний інтерес до когось, крім свого подружньо ... Читати далі »

Наближається кінець, тож, як ніколи раніше, важливо проповідувати добру новину про Царство (Марка 13:10). Поза всяким сумнівом, добра новина свідчить про незаслужену доброту Єгови. Нам потрібно про це пам’ятати, коли ми виконуємо проповідницьку працю. Наша мета — нести честь Єгові. Ми можемо це робити, показуючи людям, що всі обіцяні благословення нового світу є виявами незрівнянної доброти Єгови. Коли ми свідчимо іншим, ми можемо пояснювати, що під правлінням Христового Царства людство зможе повною мірою відчути на собі всі благословення, пов’язані з викупною жертвою. У Біблії сказано: «Створіння стане вільним від неволі тління та отримає славну свободу дітей Божих» (Рим. 8:21). Це буде можливим лише завдяки надзвичайній добр ... Читати далі »