Запитання читачів
В Ефесян 3:14, 15 сказано, що від Бога «має ймення кожен рід [«родина», НС] на небі й на землі». Чи на небі є родини і чи кожна людська родина якимось чином отримує своє ймення від Єгови?
На небі немає таких родин, як на землі: з батьком, матір’ю та дітьми, де всі споріднені між собою тілесно (Луки 24:39; 1 Коринтян 15:50). Ісус ясно показав, що ангели не одружуються, і немає жодної вказівки, що вони народжують потомків (Матвія 22:30).
Однак Біблія символічно говорить, що Бог Єгова одружений на своїй небесній організації; він одружений у духовний спосіб (Ісаї 54:5). Це небесна організація народжує дітей, як, наприклад, ангелів (Йова 1:6; 2:1; 38:4—7). У цьому розумінні в небі існує чудова духовна родина.
Також в небі закладається нова символічна родина, що складається з Ісуса Христа і його збірної невісти — 144 000 осіб (2 Коринтян 11:2). Більшість із цих помазаних осіб вже померли з надією на життя в небі. Деякі все ще живуть на землі. Всі вони з нетерпінням чекають небесного «весілля Агнця». Біблія поєднує це весілля з близькою великою скорботою — знищенням Вавилона Великого і подальшим усуненням решти системи Сатани (Об’явлення 18:2—5; 19:2, 7, 11—21; Матвія 24:21).
Що ж стосується земних родів, то в Ефесян 3:15 Павло не говорить, ніби кожна родина отримує ім’я безпосередньо від Єгови. Швидше Павло має на думці великі генеалогічні лінії, які зберігають ім’я. Приклад цього ми знаходимо в Ісуса Навина 7:16—19. Там описується, як Єгова викрив гріх Ахана. Спочатку було встановлено, що гріх лежить на племені Юди. Тоді коло звузилося до роду Зархієвого. Зрештою було викрито сім’ю Ахана. Ахана, його дружину та дітей розглядали як частину родини Завдія, Аханового дідуся. А та родина, у свою чергу, була розширеною групою, яка зберігала ім’я їхнього предка Зераха.
Серед стародавніх євреїв такі генеалогічні лінії мали велике значення, багато з них наведено в Біблії. Бог сприяв їхньому збереженню, зробивши розпорядок, щоб, коли потрібно, спадкоємці передавали ім’я далі за допомогою левірату, тобто шлюбу вдови з братом свого покійного чоловіка (Буття 38:8, 9; Повторення Закону 25:5, 6).
Інший приклад такої більшої або розширеної родини можна побачити, розглядаючи Ісуса як сина Давида. Він очевидно не був безпосереднім сином царя Давида, оскільки народився кілька століть після смерті Давида. Проте однією з розпізнавальних ознак Месії була та, що він мав походити з роду Давида, і євреї це добре знали (Матвія 22:42). Ісус походив від Давида і по материнській лінії, і по лінії свого названого батька (Матвія 1:1; Луки 2:4).
Але як такі роди отримують свої імена від Єгови? Відомо, що у кількох випадках, наприклад, з Авраамом та Ісааком, Єгова буквально давав ім’я голові родини (Буття 17:5, 19). Але це були винятки. У більшості випадків Єгова не дає кожній окремій родині імені, яке мало б передаватися дітям.
Однак Єгова започаткував родину, коли наказав Адаму і Єві: «Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю» (Буття 1:28). Єгова також дозволив недосконалим Адаму і Єві народжувати дітей, закладаючи тим основу для всіх людських родин (Буття 5:3). Тому у більше ніж одному розумінні Бога можна назвати Творцем родинних імен.
У багатьох культурах сьогодні не відчувають більше потреби зберігати родові імена протягом багатьох поколінь. Однак у всіх країнах християни дякують Єгові за існування родини і приносять йому честь, наполегливо докладаючи зусиль, щоб зробити своє родинне життя успішним.
|
