Чи поширене сьогодні уявлення про безсмертя душі зародилося тоді, коли Сатана сказав Єві, що, з’ївши плід з дерева знання добра і зла, вона не помре?

Безумовно, ні. Диявол не говорив Єві, що її тіло помре, а її дух (якась невидима частина — те, що сьогодні дехто називає безсмертною душею) продовжуватиме жити деінде. Через змія Сатана сказав, що, з’ївши плід з дерева знання добра і зла, Єва взагалі не помре. Він мав на увазі, що вона й далі житиме на землі, маючи краще життя і будучи незалежною від Бога (Бут. 2:17; 3:3—5).

Якщо фальшиве вчення про безсмертя душі, яке існує в наш час, не бере свій початок в Едемі, то коли ж воно зародилося? Не можна сказати з упевненістю. Але ми точно знаємо, що за днів Ноя Потоп стер з лиця землі все фальшиве поклоніння. Після Потопу не залишилося жодного фальшивого релігійного уявлення, оскільки Потоп пережили тільки Ной і його сім’я, які поклонялися правдивому Богові.

Отже, теперішнє вчення про безсмертя людської душі могло виникнути лише після Потопу. А коли Бог змішав мови у Вавилоні і «розпорошив людей по цілій землі», вони, безперечно, понесли з собою уявлення про те, що людина має безсмертну душу (Бут. 11:8, 9). Незалежно від того, коли зародилося це фальшиве вчення, можна не сумніватися, що за ним стояв «батько брехні» Сатана Диявол, який надзвичайно радів повсюдному поширенню цього уявлення (Ів. 8:44).