Якщо ми бачимо, що хтось став на небезпечний шлях, нам, подібно до Авігаїл, треба говорити зі сміливістю (Пс. 141:5). Водночас ми маємо говорити з повагою. Коли ми з любов’ю даємо людині необхідну пораду, ми доводимо, що є для неї справжніми друзями (Присл. 27:17). Зокрема старійшини повинні сміливо говорити з одновірцями, які ступили на хибний шлях (Гал. 6:1). Старійшини смиренно визнають, що і вони недосконалі й одного дня теж можуть потребувати поради. Проте старійшини не допускають, щоб це заважало їм докоряти тим, хто потребує повчання (
...
Читати далі »
