Що мав на увазі Павло, коли сказав: «Кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити»?
Згадуючи, як було започатковано відзначання Спомину Ісусової смерті, Павло написав: «Кожного разу, як будете їсти цей хліб та чашу цю пити,— смерть Господню звіщаєте, аж доки Він прийде» (1 Кор. 11:25, 26). Дехто вважає, що вжитий у цьому реченні вираз «кожного разу» означає, що Ісусову смерть слід відзначати часто. Тому такі особи роблять це не раз на рік, а частіше. Але чи це мав на увазі Павло?
Від часу, коли Ісус започаткував Спомин своєї смерті, минуло майже 2000 років. Отже навіть якщо відзначати цю подію лише раз на рік, то з 33 року н. е. це робилось справді багато разів. А втім, у 1 Коринтян 11:25, 26 Павло писав не стільки про те, як частослід відзначати Спомин, скільки про те, як це робити. В оригінальному грецькому тексті було вжите не слово поллакіс, що означає «часто», а слово хосакіс, тобто «щоразу», «кожного разу». Павло фактично казав: «Щоразу, коли ви це робите, звіщаєте смерть Господа».
Тож як часто слід відзначати Спомин Ісусової смерті? Доречно робити це лише раз на рік. Спомин смерті Ісуса — це, по суті, його споминання, а такі події відзначаються, як правило, тільки раз на рік. До того ж Ісус помер на єврейську Пасху — свято, яке відзначали лише один раз на рік. Тому доречно, що Павло назвав Ісуса «нашою Пасхою, Христом», оскільки його жертовна смерть відкрила дорогу до життя духовному Ізраїлю, так само як перша пасхальна жертва врятувала в Єгипті життя первенцям природного Ізраїля та відкрила цьому народові шлях до визволення з рабства (1 Коринтян 5:7; Галатів 6:16). Цей зв’язок зі щорічною єврейською Пасхою є ще одним доказом того, що Спомин Ісусової смерті слід відзначати лише раз на рік.
Крім того, Павло пов’язав Ісусову смерть з іншим щорічним святом ізраїльтян, днем Окуплення. В Євреїв 9:25, 26 читаємо: «Не тому, щоб часто приносити в жертву Себе, як первосвященик увіходить у святиню кожнорічно [в день Окуплення] із кров’ю чужою... А тепер Він з’явився один раз на схилку віків, щоб власною жертвою знищити гріх». Оскільки Ісус, віддавши своє життя, замінив жертву, яка складалася під час щорічного дня Окуплення, це є ще однією причиною, чому відзначати Спомин його смерті належить раз на рік. Не існує жодної біблійної підстави вважати, що Спомин має відзначатися частіше.
На підтвердження цього історик Джон Лоренс фон Мосхайм повідомляє, що у другому сторіччі серед християн у Малій Азії було прийнято відзначати Спомин Ісусової смерті «чотирнадцятого дня першого єврейського місяця [нісана]». І лише пізніше у християнський світ увійшов звичай відзначати цю подію частіше, ніж раз на рік.
|