Наше ставлення до одновірців показує, чи цінуємо ми свою особливу дружбу з Єговою. Наші брати і сестри теж належать Єгові. Якщо ми ніколи не забуваємо про це, то завжди будемо ставитися до них з добротою і любов’ю (1 Фес. 5:15). Ісус сказав своїм послідовникам: «Якщо між вами буде любов, по цьому всі розпізна́ють, що ви мої учні» (Ів. 13:35). Малахія написав, що «Єгова уважно слухав», як його служителі спілкувалися між собою (Мал. 3:16). Безумовно, «Єгова знає тих, хто належить йому» (2 Тим. 2:19). Богу відомо про все, що ми робимо і говоримо (Євр. 4:13). Якщо ми не дуже добре ставимося до наших одновірців, це не проходить повз його увагу. Якщо ми виявляємо одне до одного гостинність, щедрість, прощення і доброту, то можемо не сумніватися, що Єгова бачить і це (Євр. 13:16). w18.07 25, 26, абз. 15, 17
|
